ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №826/24330/15
адміністративне провадження №К/9901/14081/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства аудиторська фірма "Звягель-аудит" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Добрянської Я.І. від 12.02.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., Губської О.А. від 12.05.2016 у справі №826/24330/15 за позовом Приватного підприємства аудиторської фірми "Звягель-аудит" до Київського міського центру зайнятості про визнання незаконним та скасування рішення від 12.10.2015 № 1,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2015 року ПП "Звягель-аудит" звернулося до суду з адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості про визнання незаконним та скасування рішення від 12.10.2015 № 1 "Про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року змінено в частині мотивування. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не враховано, що на підприємстві працевлаштовано працівника пенсійного віку, який отримує пенсію за віком, відтак відсутній обов`язок утримувати страхові внески на соціальне страхування на випадок безробіття. Вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано норми Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339, якими прямо передбачено відсутність обов`язку на утримання страхових внесків з працівника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів доходить висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що ПП "Звягель-аудит" звернувся до Оболонського районного центру зайнятості м. Києва із заявою про зняття з обліку, здійснення перевірки та надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у зв`язку з ліквідацією підприємства.
02.10.2015 Оболонським РЦЗ за результатами перевірки позивача за період з 01.01.2000 по 31.12.2010 складено акт від 02.10.2015 № 46, відповідно до якого перевіркою виявлено несвоєчасну сплату страхових внесків, нарахованих до 01.10.2011 в сумі 44,46 грн.
При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до наказу від 01.03.2009 №1 ПП АФ "Звягель-аудит" на посаду помічника аудитора був прийнятим ОСОБА_1 з 01.03.2009 та звільнений із займаної посади з 31.03.2009 відповідно до наказу від 31.03.2009 № 2. В той же час, як встановлено відповідачем, зазначеній особі позивачем здійснено нарахування заробітної плати в сумі 7410 грн, однак, внески до Фонду не сплачено.
На підставі п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та п. 9 Інструкції № 339 "Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до ФЗДССВБ" до роботодавця - позивача застосовано фінансові (штрафні) санкції, а саме: донараховано страхові внески в сумі 44,46 грн, нарахована пеня в сумі 11,38 грн, нарахований штраф у сумі 7410 грн.
Відтак, зважаючи на несвоєчасну сплату страхових внесків, нарахованих до 01.01.2011, Київським міським центром зайнятості винесено рішення від 12.10.2015 №1 "Про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу", яким донараховано встановлені в акті перевірки суми платежів: страхові внески - 44,46 грн, пеня - 11,38 грн, штраф - 7410 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 5 Закону України № 1533-III "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у діючій на той час редакції визначала осіб, які не підлягали страхуванню на випадок безробіття, до яких відносилися: працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Проте виключення вказаних категорій осіб із числа суб`єктів страхування на випадок безробіття не свідчить про відсутність у роботодавця обов`язку зі сплати внесків до Фонду у розмірі 1,6% від фонду оплати праці вказаних працівників та не звільняє роботодавця від сплати цих внесків.
Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині мотивів, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивач обтяжений обов`язком по сплаті внеску у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 1533 (для роботодавців), позаяк, з матеріалів справи вбачається, що останнім не сплачено внесок, передбачений для найманих працівників у розмірі 0,6 % (абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону № 1533). Також вказав, що в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ст. 5 Закону № 1533 зупинена, а відтак позивач зобов`язаний утримувати внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з позивача.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.