Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 553/1904/16-ц
провадження № 61-35180св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2016 року у складі судді Новака Ю. Д. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Дорош А. І., Карпушина Г. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 17 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № PLОKG100000063, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 24 635,00 доларів США, строком
до 15 травня 2037 року, зі сплатою відсотків у порядку та розмірі визначених договором. Відповідач зобов`язалася повернути кредит та здійснити плату за користування кредитними коштами.
На забезпечення зобов`язання за договором № PLОKG100000063 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 17 травня 2007 року укладений договір поруки.
Свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав, надавши позичальнику кредитні кошти у визначеному кредитним договором розмірі. ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 22 лютого 2016 року становила
21 771,79 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 584 572,56 грн, яка складається із: 17 773,28 доларів США - заборгованості за кредитом, 2 680,08 доларів США - заборгованості за процентами за користування кредитом, 483,34 доларів США - заборгованості за комісією за користування кредитом, 835,09 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у сумі
21 771,79 доларів США, що за курсом НБУ становить 584 572,56 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, утворилась заборгованість у сумі 21 771,79 доларів США, яка підлягає стягненню солідарно з боржника ОСОБА_1 та поручителя
ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" у відповідному розмірі.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2016 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2016 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що без надання оригіналів документів, які б підтвердили факт видачі кредитних коштів, дату видачі, розмір, валюту, договір про відкриття поточного рахунку на ім`я ОСОБА_1, а також встановлення обставин викладених ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо видачі кредиту позичальнику, сплати позичальником за кредитним договором, судовий розгляд цієї справи не відповідав вимогам справедливого суду, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим. Так, позивачем не надано доказів погодження сторонами усіх істотних умов договору, а саме графіку платежів погашення кредиту з обумовленою відсотковою ставкою, що підтверджує неукладеність кредитного договору. Крім того, розрахунок заборгованості повинен бути здійснений на підставі первинних документів, проте жодного підтверджуючого документу позивач не надав, а отже, наданий розрахунок заборгованості неможливо перевірити на предмет його правильності. Судами першої та апеляційної інстанцій проігноровані статті 192, 533 ЦК України про те, що законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня та грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Суд, у порушення вимог пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, не сприяв всебічному та повному з`ясуванню обставин справи, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а саме не запропонував поручителю подати заяву про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 17 травня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № PLОKG100000063, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівкою через касу банку, у вигляді відкритої простої кредитної лінії у розмірі 24 635,00 доларів США, строком
до 15 травня 2037 року, на наступні цілі: купівлю квартири у сумі 18 400,00 доларів США, а також у розмірі 6 235,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,20 від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,2 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати відсотків за дострокове погашення кредиту.
Вказаним договором визначено, що у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної у строк заборгованості за кредитом.
На забезпечення зобов`язання за договором № PLОKG100000063 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 17 травня 2007 року укладений договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 17 травня 2007 року
№ PLОKG100000063 ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, порушивши умови кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 22 лютого 2016 року виникла заборгованість у сумі
21 771,79 доларів США, що за курсом НБУ становить 584 572,56 грн, та складається із: 17 773, 28 доларів США - заборгованості за кредитом; 2 680,08 доларів США - заборгованості за процентами за користування кредитом; 483,34 доларів США - заборгованості за комісією за користуванням кредитом; 835,09 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором.
02 серпня 2017 року, у цій справі, за клопотанням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, призначено судову економічну експертизу для підтвердження чи спростування розрахунків, наданих ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором
№ PLOKG100000063, укладеного 17 травня 2007 року між ПАТ "ПриватБанк" та ОСОБА_1
Обов`язок оплати за проведення експертизи, покладений на ОСОБА_2
10 жовтня 2017 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, направлено повідомлення про неможливість проведення вказаної експертизи, у зв`язку з тим, що клопотання про надання додаткових документів не було задоволено. Крім того, не проведено оплату, у встановлений термін, за проведення експертизи.