Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 766/13806/16-ц
провадження № 61-25162св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідач - Державне підприємство "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Херсонський завод судмаш",
третя особа - виконуючий обов`язки директора Державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" Балабанцев Олег Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Колісниченко А. Г., Радченко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" (далі - ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Херсонський завод судмаш" (далі - ПАТ "Херсонський завод судмаш"), третя особа - виконуючий обов`язки ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" Балабанцев О. В., про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона 24 листопада 2015 року відповідно до наказу від 23 листопада 2015 року № 143 прийнята на роботу у ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" на посаду начальника відділу організації нормування праці, заробітної плати і кадрів. 04 жовтня 2016 року після конфлікту із керівником підприємства її примусово вивели із підприємства, у результаті чого у неї погіршилося здоров`я та після виклику медичної допомоги її госпіталізовано з діагнозом "гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба II ступеня, синусова тахікардія". Із 04 по 17 жовтня 2016 року вона перебувала на лікуванні, а 18 жовтня 2016 року намагалася приступити до роботи, проте її не допустили до роботи та видали наказ від 04 жовтня 2016 року про звільнення на підставі пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з втратою довіри.
Позивач зазначала, що її звільнення є незаконним, а тому просила суд поновити її на посаді начальника відділу організації нормування праці, заробітної плати і кадрів ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури", стягнути із відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи із 04 жовтня 2016 року до дня прийняття рішення у справі, стягнути 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року замінено відповідача ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" на його правонаступника ПАТ "Херсонський завод судмаш".
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано наказ ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" від 04 жовтня 2016 року про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади. Стягнуто із ПАТ "Херсонський завод "Судмаш" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи із 04 жовтня 2016 року до дня прийняття рішення у справі, а саме до 14 грудня 2017 року у сумі 61 581,96 грн та 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України є незаконним, оскільки посада, на якій працювала ОСОБА_2 не містить обов`язку обслуговування грошових коштів чи відповідальності за збереження матеріальних цінностей, і відповідач, постановляючи наказ про звільнення, не зазначив жодних винних дій зі сторони позивача, які б дали підстави зробити висновки про втрату довір`я до останньої. В силу вимог статті 235 КЗпП України відповідач зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із дня звільнення до ухвалення судового рішення у розмірі 61 581,96 грн. Крім того, позивачу внаслідок звільнення завдано моральної шкоди, розмір відшкодування якої складає 2 000,00 грн.
Відмовляючи позивачу у поновленні на роботі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем обрано спосіб захисту її прав шляхом зобов`язання саме ліквідоване ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" поновити її на посаді, у якого відсутні повноваження видавати накази про поновлення на роботі працівника в іншій установі.
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Херсонський завод "Судмаш" відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2017 року у частині вирішення вимог про поновлення на роботі скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення. Позов у частині вимог про поновлення ОСОБА_2 на роботі задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу організації нормування праці, заробітної плати і кадрів ПАТ "Херсонський завод "Судмаш". Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2017 року у частині стягнення із ПАТ "Херсонський завод "Судмаш" середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, зазначивши замість дати "14 грудня 2017 року" дату "28 лютого 2018 року" та відповідно збільшено стягнуту суму із 61 581,96 грн до 65 515,95 грн (сума без утримання податків та інших обов`язкових платежів). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 28 березня 2018 року заяву ОСОБА_2 про виправлення арифметичної помилки задоволено частково. Виправлено допущену у постанові Апеляційного суду Херсонської області від 28 лютого 2018 року арифметичну помилку, зазначивши стягнуту суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу 68 840,64 грн (сума без утримання податків та інших обов`язкових платежів) замість 65 515,95 грн.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимога позивача про поновлення на роботі підлягає задоволенню, оскільки ПАТ "Херсонський завод "Судмаш" утворене шляхом перетворення ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" та є його правонаступником. Місцевий суд не звернув уваги на те, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів, та ухвалюючи рішення про стягнення середнього заробітку погодився із розрахунком позивача, який не відповідає правилам визначення середнього заробітку. Розмір відшкодування моральної шкоди визначено судом із урахуванням розумності, справедливості та достатності.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників
У травні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 28 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції у частині відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове рішення про задоволення позову у цій частині у повному обсязі або змінити рішення у цій частині, не передаючи справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що визначений розмір відшкодування моральної шкоди є несправедливим. Судами не враховано медичні документи, які підтверджують лікування позивача у закладі охорони здоровя, а також те, що поновлення на роботі тривало 1 рік і 4 місяці, що вимагало від позивача додаткових зусиль. Крім того, внаслідок незаконного звільнення позивач зазнала приниження честі, гідності та ділової репутації.
У червні 2018 року від ПАТ "Херсонський завод "Судмаш" надійшов відзив на касаційну скаргу, у яких заявник просить відхилити указану касаційну, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.