Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 707/2157/16-ц
провадження № 61-26081 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
третя особа - орган опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів: Новікова О. М.,
Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації, про виселення.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 26 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CSHHGK00000004, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі
18 000,00 дол. США строком до 26 грудня 2026 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,
26 грудня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки
№ CSHHGK00000004, за умовами якого іпотекодавець передав банку в іпотеку житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,50 кв. м, житловою площею 23,10 кв. м.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором
№ CSHHGK00000004 від 26 грудня 2006 року звернено стягнення на зазначене нерухоме майно, шляхом продажу предмета іпотеки з правом укладення ПАТ КБ "ПриватБанк" від імені власника договору купівлі-продажу у будь-який спосіб з іншою особою - покупцем, отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
У спірному житловому будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які добровільно відмовляються виселитися з нього, а тому позивач просив виселити їх у судовому порядку на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 листопада
2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6, які зареєстровані та проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, із зняттям їх з реєстраційного обліку.
Відстрочено виконання рішення суду на період дії мораторію, встановленого Законом України № 1304-VII від 03 червня 2014 року "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за змістом статті 40 Закону України "Про іпотеку" наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки є виселення мешканців з такого житлового приміщення для забезпечення права кредитора на безперешкодний продаж цього майна у рахунок погашення кредитного боргу. Зважаючи на те, що відповідачі не бажають виселитися зі спірного житлового будинку у добровільному порядку, позовні вимоги банку є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки на спірні правовідносини поширюється Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", рішення суду про виселення відповідачів не підлягає виконанню на час дії мораторію.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ
КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що задовольняючи вимоги банку, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця. Оскільки позивачем не недотримана передбачена частиною другою статті 40 Закону України "Про іпотеку" процедура письмового попередження про добровільне звільнення відповідачами житлового приміщення, відсутні підстави для задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про виселення відповідачів із спірного житлового приміщення.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ
КБ "ПриватБанк", у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2018 року та залишити в силі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процессуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилково висновку про необхідність обов`язкового письмового попередження відповідачів про добровільне звільнення ними спірного житлового приміщення, оскільки зазначене стосується виключно позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, і не застосовується у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладених у постанові № 6-455цс15 від 09 вересня 2015 року.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити мотивувальну частину постанови Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2018 року, зазначивши про пропуск ПАТ КБ "ПриватБанк" позовної давності, неможливість виселення із житла, яке було придбано не за кредитні кошти, неможливість виселення, за наявності доказів відсутності боргу перед позивачем станом на 08 лютого 2016 року, та відсутності у ПАТ
КБ "ПриватБанк" права на звернення до суду у звʼязку з відчуженням ним права вимоги за договором кредиту та договором іпотеки новому кредитору - компанії "Юкрейн Мортгейдж лоун файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ".
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про залишення без задоволення вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд дійшов помилкових висновків про те, що спірний будинок придбано за кредитні кошти та, що до спірних правовідносин не застосовується позовна давність. При цьому суд не звернув увагу, що 19 лютого 2007 року позивач відступив право вимоги за кредитним та іпотечним договорами компанії "Юкрейн Мортгейдж лоун файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ", а також на те, що на дату предʼявлення позову ПАТ
КБ "ПриватБанк" про виселення відповідачів, позичальник не мав заборгованості за кредитним договором № CSHHGK00000004 від 26 грудня
2006 року.
Зауважив, що відповідно до положень статті 39 Закону України "Про іпотеку" питання про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, вирішується судом одночасно з ухваленням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак звернення банку до суду у вересні 2016 року з позовом про виселення відповідачів із житлового будинку, відбулося поза межами позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Відзиви на касаційні скарги не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла справа.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами установлено, що 26 грудня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CSHHGK00000004, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 18 000,00 дол. США з цільовим призначення на купівлю житла, а також у розмірі 3 600,00 дол. США на сплату страхових платежів строком до 26 грудня 2026 року.
Того ж дня ОСОБА_1 придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору іпотеки № CSHHGK00000004 від 26 грудня 2006 року, ОСОБА_1 передав зазначений житловий будинок в іпотеку, на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від
26 грудня 2006 року, звернено стягнення на зазначене нерухоме майно шляхом продажу предмета іпотеки з правом укладення ПАТ КБ "ПриватБанк" від імені власника договору купівлі-продажу у будь-який спосіб з іншою особою - покупцем, отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
20 липня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" направило ОСОБА_1 вимогу про добровільне звільнення у тридцятиденний строк житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, разом із усіма незареєстрованими у цьому будинку членами сім`ї та іншими його мешканцями.
Станом на 28 жовтня 2016 року у зазначеному житловому будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_1 (1968 року народження, зареєстрований з 27 березня 2007 року), ОСОБА_2 (1971 року народження, зареєстрована з 27 березня 2007 року),
ОСОБА_4 (1992 року народження, зареєстрована з 27 березня 2007 року по 10 лютого 2012 року, з 14 травня 2014 року та дотепер), ОСОБА_3 (2001 року народження, зареєстрований з 27 березня 2007 року), ОСОБА_5 (2012 року народження, зареєстрована з 14 травня 2014 року), ОСОБА_6 (2016 року народження, зареєстрований з 29 вересня 2016 року). Всього зареєстровано та проживає 6 осіб.