Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 333/6380/16-ц
провадження № 61-21400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельников Є. В.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2,
відповідач - Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2018 рокуу складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона проходила військову службу на території Демократичної республіки Афганістан у період з 23 жовтня
1986 року по 10 травня 1988 року.
У 1987 році, під час виконання службового обов`язку в Демократичній республіці Афганістан, у результаті обстрілу вона отримала вогнепальне осколкове поранення голови (контузія головного мозку), наслідком яких стали рубці в потиличній ділянці зліва, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу розмірами від 1,1 x 0,6 см до 3.4 x 0,8 см, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07 березня 2016 року № 535/ж та яке у подальшому призвело до розвитку: "Стійких залишкових явищ перенесеної закритої ЗЧМТ-контузія головного мозку (1987 року) у вигляді посттравматичної та дисциркулярної енцефалопатії
ІІ-ІІІ стадії, прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебротенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією з частими судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гіпертензивні, вертебро-базілярні), мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Посттравматичний цереборальний арахноїдит з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, цетральною вестибулярною дисфункцією, стійко вираженим цефалічним синдромом", що підтверджується медичними документами.
У зв`язку з хворобою, отриманою під час проходження військової служби, порушено її нормальні життєві зв`язки, вона позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, у неї постійно виникають складнощі у зв`язку з болем та постійними спазмами, вона не може матеріально забезпечувати свою родину на тому ж рівні, який був у той час, коли вона працювала. Це додає їй багато неприємних відчуттів, у зв`язку з чим вона змушена витрачати кошти на відновлення її здоров`я, оскільки у місцевій поліклініці у видачі безоплатних медикаментів її було відмовлено, тому оплатні ліки вона не може придбати через їх високу ціну.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд стягнути зМіністерства оборони України на її користь 100 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня
2017 року у складі судді Ярошенко А. Г. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь
ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 35 000,00 грн, у решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки факт захворювання, одержаного в період проходження військової служби, та наслідки такої хвороби спричинили позивачеві втрати немайнового характеру у вигляді психологічного дискомфорту (переживаннях та хвилюваннях), душевних стражданнях, а тривале лікування відобразилося на її здоров`ї, тому відповідно до положень статей 23, 1167 ЦК України наявні правові підстави для стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня
2017 року скасовано та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування такої шкоди, однак на час проходження позивачем військової служби не діяв Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", прийнятий 20 грудня 1991 року, та ЦК України в редакції 2003 року. Законодавство, чинне на момент отримання позивачем ушкодження здоров`я, не містило положень щодо відшкодування моральної шкоди, тому вважав, що позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Вважала, що обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог, є доведеними, а вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтованими.
Посилалася на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 жовтня 2014 року у справі № 3-86гс14.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2018 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 333/6380/16-ц із Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 , проходила службу на території Демократичної республіки Афганістан у період з 23 жовтня 1986 року по 10 травня 1988 року.
У 1987 році, під час виконання службового обов`язку в Демократичній республіці Афганістан, у результаті обстрілу ОСОБА_2 отримала вогнепальне осколкове поранення голови (контузія головного мозку), наслідком яких стали рубці в потиличній ділянці зліва, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу розмірами від 1,1 x 0,6 см до 3.4 x 0,8 см,
що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07 березня 2016 року № 535/ж та яке у подальшому призвело до розвитку: "Стійких залишкових явищ перенесеної закритої ЗЧМТ-контузія головного мозку (1987 року) у вигляді посттравматичної та дисциркулярної енцефалопатії ІІ-ІІІ стадії, прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебротенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією з частими судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гіпертензивні, вертебро-базілярні), мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Посттравматичний цереборальний арахноїдит з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, цетральною вестибулярною дисфункцією, стійко вираженим цефалічним синдромом", що підтверджується медичними документами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК Українивизначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.