Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 185/63/15-ц
провадження № 61-36550св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року у складі судді Боженко Л. В. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. В., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
05 січня 2015 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 009 343,27 грн, що є еквівалентним 256 368,26 швейцарських франків.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07 лютого 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 057-2008-206, згідно з яким останній отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 219 690,00 швейцарських франків зі сплатою 11,45 % річних та кінцевим терміном повернення до 01 лютого 2028 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань, станом на 01 грудня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 256 368,26 швейцарських франків, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7 509,92 швейцарських франків, суми дострокового стягнення кредиту - 199 087,39 швейцарських франків, відсотків за користування - 49 651,98 швейцарських франків, підвищених відсотків - 118,97 швейцарських франків, яку позивач просив стягнути на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" прострочену заборгованість за кредитом - 177 447,64 грн, суму дострокового стягнення кредиту - 3 113 527,69 грн, нараховані відсотки - 776 507,32 грн, підвищенні відсотки - 1 860,62 грн, усього 4 009 343,27 грн, - борг, який утворився станом на 23 квітня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 654,00 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконує взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка повинна бути стягнута з нього.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року в частині дати, станом на яку нараховано заборгованість, що стягнута з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 07 лютого 2008 року в загальному розмірі 4 009 343,27 грн, змінено з 23 квітня 2014 року на 01 грудня 2014 року.
В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, змінивши його лише в частині дати, станом на яку нараховано заборгованість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зокрема, суди не врахували положення статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", згідно з якою на час проведення антитерористичної операції заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року.
При обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитним договором суди не звернули увагу на те, що він звільнений від сплати штрафних санкцій, пені, підвищених відсотків, зважаючи на те, що був зареєстрований та постійно проживав на непідконтрольній території України, та не врахували правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 13 березня 2017 року № 6-2879цс16 з цього приводу.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ПАТ "Універсал Банк" подало відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржувані судові рішення, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано справу з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що 07 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 219 690,00 швейцарських франків зі сплатою 11,45 % річних та кінцевим терміном повернення до 01 лютого 2028 року.
Згідно з пунктом 1.1.1 цього договору за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 34,35 % річних (підвищена процентна ставка) до всієї простроченої суми основного боргу.
Додатковою угодою від 01 травня 2009 року, укладеною між сторонами, змінено відсотки за користування кредитом: з 15 травня 2009 року та до 31 жовтня 2009 року процентна ставка складає 13,45 % річних (базова процентна ставка); з 01 травня 2009 року до 14 травня 2009 року - 11, 45 % річних.
Відповідно до додаткової угоди від 01 лютого 2012 року з 08 лютого 2012 року до 31 січня 2013 року позичальник зобов`язується сплачувати 13,45 % річних (базова процентна ставка); з 01 лютого 2012 року до 07 лютого 2012 року - 7,68 %.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 01 грудня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 4 009 343,27 грн (що еквівалентно 256 368,26 швейцарських франків), яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7 509,92 швейцарських франків (еквівалент 117 447,64 грн), суми дострокового стягнення кредиту - 199 087,39 швейцарських франків (еквівалент 3 113 527,69 грн), нарахованих відсотків - 49 651,98 швейцарських франків (еквівалент 776 507,32 грн), підвищених відсотків - 118,97 швейцарських франків (еквівалент 1 860,62 грн).
19 лютого 2014 року ПАТ "Універсал Банк" направило ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором від 07 лютого 2008 року, яка останнім не виконана.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.