Постанова
Іменем України
06 травня 2019 року
м. Київ
справа № 619/177/17
провадження № 61-1446св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - служба у справах дітей Дергачівської РДА у Харківській області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації в Харківській області, про вселення власника в житловий будинок.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_7 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та розташований на ній житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У вказаному житловому будинку проживають відповідачі, які чинять перешкоди в користуванні належним їй майном, чим порушують її права, як власника.
ОСОБА_7 , із урахуванням уточнення позовних вимог, просила вселити її до належного на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області в складі судді Остропілець Є. Р., від 11 травня 2018 року вселено ОСОБА_7 до належного їй на праві власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці за кадастровим НОМЕР_1, площею 0,25 га, що надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. ОСОБА_7 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачі не є власниками та чинять позивачу перешкоди в користуванні належним їй на праві власності житловим будинком, суд вважав, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 - представника ОСОБА_6, задоволено. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації в Харківській області, про вселення власника в житловий будинок відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при розгляді справи позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження позовних вимог. Матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення відповідачами прав ОСОБА_7 як власника житлового будинку.
Аргументи учасників справи
У січні 2019 року ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилалася на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що після ухвалення першого у справі заочного рішення від 14 серпня 2017 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_6 через представника звернулася в районний суд із письмовою заявою від 23 серпня 2017 року про перегляд заочного рішення, в якій зазначала, що вона категорично заперечує проти вселення позивача ОСОБА_7 до належного їй будинку, оскільки відповідачі заперечують факт законності набуття позивачем права власності на іпотечне майно, а тому відповідач ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із власним позовом до ОСОБА_7 про визнання договорів позики та іпотеки недійсними. Факт подання ОСОБА_6 через представника апеляційної скарги з проханням відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7 про її вселення до належного їй будинку також вже сам по собі свідчить про те, що відповідачі заперечують факт законності набуття позивачем права власності на іпотечне майно та її безумовне право на вселення до власного житла. Апеляційний суд обмежився лише формальними і поверхневими твердженнями про нібито передчасність висновку районного суду про порушення з боку відповідачів прав позивача як власника житлового будинку.