Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 132/603/14-ц
провадження № 61-10934св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК",
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович,
заінтересована особа - ОСОБА_1
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2016 року у складі судді Павленко І. В. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Іващука В. А., Вавшка В. С., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (далі - ПАТ "РОДОВІД БАНК", банк) у грудні 2015 року звернулось до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С., заінтересована особа - ОСОБА_1, просив визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. під час ухвалення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30 жовтня 2015 року № 49181797; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. від 30 жовтня 2015 року № 49181797; зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 18 лютого 2015 року № 132/603/14-ц, виданого Калинівським районним судом Вінницької області.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2016 року, скаргу ПАТ "РОДОВІД БАНК" залишено без розгляду.
Судові рішення обґрунтовувались тим, що заявник належним чином повідомлявся судом першої інстанції про місце і час розгляду справи, призначеного на 25 грудня 2015 року та 13 січня 2016 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових повісток уповноваженій особі за місцем знаходження банку.
Апеляційний суд додатково зазначив, що доводи апеляційної скарги, що судові повістки були вручені заявнику менш ніж за три дні до судового засідання, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки заявник мав можливість звернутись до суду із заявою про відкладення розгляду справи або про розгляд скарги за його відсутності. Наведені у апеляційній скарзі обставини не призвели до неправильного вирішення судом питання про залишення скарги без розгляду.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у грудні 2016 року, ПАТ "РОДОВІД БАНК" просило скасувати ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 грудня 2016 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що судом першої інстанції порушено вимоги статті 74 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), оскільки заявника сповіщено про розгляд скарги менше ніж за три дні до судового засідання. Враховуючи, що опрацювання вхідної кореспонденції банку здійснюється канцелярією, після чого всі документи передаються керівникові підрозділу та лише після його ознайомлення із кореспонденцією відповідальний юрист займається справою, у тому числі бере участь у судових засіданнях.
Зважаючи на наведене, заявник вважає, що він був повідомлений про розгляд скарги неналежним чином, що позбавило можливості представника заявника взяти участь у розгляді скарги на дії державного виконавця судом, а залишення скарги без розгляду позбавило заявника права на судовий захист.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, далі - ЦПК України), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначено за правилами статті 213 ЦПК України 2004 року, згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, касаційна скарга підлягає задоволенню.
В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд врахував, що у судове засідання, призначене судом першої інстанції на 25 грудня 2015 року, представник ПАТ "РОДОВІД БАНК", отримавши 22 грудня 2015 року повістку про виклик до суду, не з`явився (а. с. 23).