ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №202/190/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43100/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 202/190/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Бишевської Н.А., суддів Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 14 січня 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо утримання з 1 березня 2015 року з його пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зобов`язати відповідача видати розпорядження про перерахунок його пенсії без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 1 березня 2015 року та сплатити недоотриману суму пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо утримання податку з пенсії, оскільки пенсія, призначена йому відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є різновидом відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідно до податкового законодавства суми відшкодування такої шкоди не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, є інвалідом 2 групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку та отримує в управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Між сторонами виник спір щодо утримання відповідачем з пенсії позивача з 1 березня 2015 року податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Як вбачається з письмової відповіді Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 25 лютого 2015 року, з 1 лютого 2015 року з пенсії позивача відповідачем утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Станом на 1 лютого 2015 року розмір пенсії позивача розраховано наступним чином: 10896,66 грн. (розмір пенсії) + 379,60 грн. (додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, інваліду другої групи) - 1786,26 грн. (розмір, що забезпечує максимальну виплату) - 875,40 грн. (податок на доходи фізичних осіб)- 87,54 грн. (військовий збір) = 8527,06 грн. загальний розмір пенсії станом на 01 лютого 2015 року.
Не погодившись з позицією Пенсійного фонду позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що пенсія позивача не може розглядатися як різновид відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки таке відшкодування реалізується саме шляхом надання компенсацій та пільг.
Натомість, виплата пенсій (основної та додаткової), визначених цим Законом є складовою соціального захисту цих категорій осіб, а не відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому може бути оподаткована.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції у даній справі та задовольнити позовні вимоги.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України та до Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (стаття 9 цього Кодексу).
Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України встановлено, що починаючи з 1 січня 2015 року платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.
Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статті 163 цього Кодексу, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.