Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 468/676/17-ц
провадження № 61-29914св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2017 року в складі судді Муругова В. В. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року в складі колегії суддів: Локтіонової О. В.,
Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай).
Позовна заява мотивована тим, що з 10 січня 1994 року по 02 квітня 2004 року вона була членом колективного сільськогосподарського підприємства
ім. В. І. Леніна (далі - КСП ім. В. І. Леніна), правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмежено відповідальністю "Лан" (далі - СТОВ "Лан").
16 листопада 1995 року КСП ім. В. І. Леніна отримало державний акт на право колективної власності на землю, проте у списку громадян - членів
КСП ім. В. І. Леніна, який додавався до державного акту, її прізвище було відсутнє.
Позивач зазначала, що неодноразово зверталася до державних органів та органів місцевого самоврядування з вимогою про надання їй земельної частки (паю), однак їй було відмовлено.
Посилалась на те, що у неї є право на отримання земельної частки (паю), та з урахуванням викладеного, ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) у межах земель Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що у ОСОБА_3 при розпаюванні земель колективної власності КСП ім. Леніна виникло право на земельну частку (пай), проте виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними позовними вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що справа не була розглянута судами по суті, а оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм чинного законодавства.
Відзив відповідачем на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_3 прийнята у члени КСП ім. В. І. Леніна
04 липня 1993 року, а звільнена 02 квітня 2002 року.
16 листопада 1995 року КСП ім. В. І. Леніна отримало державний акт на право колективної власності на землю. У списку громадян - членів КСП ім. В. І. Леніна, який додавався до державного акта, ОСОБА_3 відсутня.