ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа №345/3876/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23147/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 345/3876/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Калуське ОУ ПФУ) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Макарика В.Я., суддів БольшаковоїО.О., Глушка І.В, -
ВСТАНОВИВ:
02 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Калуського ОКУ ПФУ по не виконанню рішення судів;
- скасувати розпорядження від 13 жовтня 2016 року № 134962 про зменшення розміру пенсії із 10 серпня 2016 року із суми 9303 грн 75 коп. до 5021 грн 40 коп.;
- зобов`язати Калуське ОУ ПФУ провести перерахунок її пенсії та виплату без обмеження терміну виплати як інваліду II групи згідно статті 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України", з 10 серпня 2016 року з урахуванням проведених виплат;
- провести перерахунок пенсії за період з 10 серпня 2016 року у розмірі не меншому 9303 грн 75 коп. та виплатити її основною відомістю негайно.
Позов представник позивача обґрунтував тим, що на виконання рішень у справі № 345/2370/16-а відповідач перерахував пенсію позивача призначеної пенсії як інваліду II групи згідно статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, лише за період з 25 березня по 10 серпня 2016 року, а з 10 серпня 2016 року безпідставно та в порушення норм статті 22 Конституції України, пенсійний орган провів перерахунок у бік зменшення пенсії.
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області постановою від 13 грудня 2016 року відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Калуського ОУ ПФУ про визнання неправомірними дій щодо невиконання рішення суду та безпідставне зменшення пенсії неправомірними, скасування розпорядження від 13 жовтня 2016 року № 134962 у частині зменшення розміру пенсії, скерування рішення суду до негайного виконання, проведення перерахунку пенсії за період із 10 серпня 2016 року у розмірі не меншому 9303 грн 75 коп. та виплатити її основною відомістю негайно, а провадження у справі - закрив.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 оскаржуються дії та рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, які вчинені (прийняті) під час виконання ухваленої на її користь постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2014 по справі № 345/1286/14-а, а отже ці вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження, оскільки стаття 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакція, яка діяла до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) встановлює спеціальний порядок їх вирішення.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 березня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволені позовних вимог.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснюючи нарахування та виплату основної та додаткової пенсії позивачці з 10 серпня 2016 року на підставі, у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України Калуське ОУ ПФУ діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, і як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
03 квітня 2017 року представник позивача звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд повинен застосовувати Закон № 796-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок № 1210, постанова № 1210 відповідно).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які
подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді- доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що постановою Калуського міськрайонного суду Івано- Франківської області від 29 квітня 2014 року у справі № 345/1286/14-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ;
- зобов`язано управління ПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії як інваліду II групи згідно статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", з 01 січня 2014 року з урахуванням проведених виплат;
- зобов`язано відповідача надати звіт про виконання рішення суду в місячний строк з дня набрання ним законної сили;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2016 року по справі 345/2370/16-а, яка вступила в законну силу, скасовано розпорядження управління ПФУ від 05 травня 2016 року № 134962 в
частині зазначення кінцевої дати пенсійної виплати ОСОБА_1, а саме з дати 25 березня 201 б року.
Оспорюваним у справі, яка розглядається розпорядженням у від 13 жовтня 2016 року № 134962 ОСОБА_3 розмір пенсійної виплати з 10 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року встановлено в розмірі 5021 грн 40 коп.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1 був визначений у ст. 50 Закону № 796-ХІІ, та для інвалідів II групи становив 75 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника був передбачений у статті 54 Закону № 796-ХІІ, та для інвалідів II групи становив 8 мінімальних пенсій за віком.
Водночас, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-УІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-УІІІ), яким текст статті 50 Закону № 796-ХІІ викладено у такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Зазнала змін і стаття 54 Закону № 796-ХІІ, яка викладена в іншій редакції, зокрема, встановлено, що "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".