ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №826/6358/16
адміністративне провадження №К/9901/39244/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року (суддя Власенков О.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року (головуючий суддя Мельничук В.П., судді Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі №826/6358/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року № 020-29590-160215 укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк";
- зобов`язати відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми у розмірі вкладу позивача включаючи відсотки, що підлягають відшкодуванню за договором № 020-29590-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро, шляхом зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, змінивши розмір належної їй суми з 506,56 грн. до розміру вкладу ОСОБА_1 ., включаючи відсотки;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року №020-29590-160215, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк". Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. подати додаткову інформацію стосовно внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми у розмірі вкладу позивача включаючи відсотки, що підлягають відшкодуванню за договором № 020-29590-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро, в межах граничного розміру виплат. В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір від 16 лютого 2015 року № 020-29590-160215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро, відповідно до якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 6 500 євро на строк до 15 серпня 2015 року та зобов`язується сплачувати проценти за їх користування. Пунктом 16 договору передбачено, що банк відкриває позивачу вкладний рахунок № НОМЕР_1 .
16 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" також укладено додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу №020-29590-160215 від 16 лютого 2015 року, відповідно до якої сторони виклали пункт 1.8 Договору в іншій редакції та домовились про незастосування до відносин, що виникають на підставі цього договору, пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до платіжного доручення від 16 лютого 2015 року №45950850 на рахунок позивача було зараховано 6 500,00 євро від ОСОБА_2
На підставі постанови Правління Національного банку України за №150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08 квітня 2015 року внесено зміни до рішення №51 від 02 березня 2015 року та продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" на шість місяців, з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно, а згідно рішення №147 від 03 серпня 2015 року - до 02 жовтня 2015 року включно.
Протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" від 15 вересня 2015 року затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу.
16 вересня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В.В. видано наказ № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", яким депозитний договір, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно постанови Правління Національного банку України за №664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на два роки, з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
07 жовтня 2015 року на офіційному сайті з`явилось оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08 жовтня 2015 до 18 листопада 2015 включно можуть звертатися до установ банків-агентів.
Позивач звернулась до банку з метою встановити чи є вона в реєстрі. За результатами перевірки виявилось, що ОСОБА_1 включена до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Проте, Позивач від фонду отримала лише 506,56 грн., що підтверджується заявою на виплату переказу від 09 листопада 2015 року.
Листом від 03 грудня 2015 року №05-3168124 у відповідь на звернення ОСОБА_1 Уповноваженою особою повідомлено позивача, що договір банківського вкладу від 16 лютого 2015 року № 020-29590-160215 визнано нікчемним відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" є банківською таємницею і позивач не могла знати про її існування. Суди вказали на те, що Правила банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" не є нормою закону в розумінні приписів статті 215 ЦК України, а чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу. Жодних доказів на підтвердження нікчемності укладеного позивачем із банком правочину не надано.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних",. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб.
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошено на тому, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що банк уклав з позивачем правочин, внаслідок якого вона отримала переваги (пільги), прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку. При цьому чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу. .
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.