ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №826/24102/15
адміністративне провадження №К/9901/55920/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року (головуючий суддя Кобаль М.І., судді: Губська Л.В., Епель О.В.) у справі №826/24102/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просила:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача-2 при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача та визнання договору банківського вкладу від 26 лютого 2015 року №001-13003-260215 нікчемним;
- зобов`язати відповідача-2 включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу від 26 лютого 2015 року №001-13003-260215 за рахунок Фонду;
- зобов`язати відповідача-2 подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду;
- зобов`язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників для здійснення виплат за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу від 26 лютого 2015 року №001-13003-260215 за рахунок Фонду;
- зобов`язати Фонд вчинити всі необхідні дії щодо відшкодування позивачу коштів за договором банківського вкладу від 26 лютого 2015 року №001-13003-260215 в межах гарантованої суми за рахунок Фонду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині визнання нікчемним договору №001-13003-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 26 лютого 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору). Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №001-13003-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 26 лютого 2015 року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 26 лютого 2015 року №001-13003-260215, за умовами якого вкладник розміщує по 27 травня 2015 року на вкладному рахунку НОМЕР_1 суму у розмірі 5 000 доларів США.
Відповідно до пункту 1.10 договорів банківського вкладу у разі закінчення строку залучення вкладу вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки, відкритий в установі банку.
Згідно з додатковою угодою №1 від 26 лютого 2015 року до вказаного договору банківського вкладу сторони домовились викласти пункт 1.8 договору у наступній редакції: "1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку у день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються".
Відповідно до платіжного доручення від 26 лютого 2015 року №46505027 ОСОБА_2 перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США.
На підставі постанови Правління Національного банку України за №150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08 квітня 2015 року внесено зміни до рішення №51 від 02 березня 2015 року та продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" на шість місяців, з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно, а згідно рішення №147 від 03 серпня 2015 року до 02 жовтня 2015 року включно.
За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".
Згідно постанови Правління Національного банку України за №664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на два роки, з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Листом від 23 вересня 2015 року №8821/3098 позивача повідомлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, визнано нікчемним відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу. Відповідачами не доведено, що укладення спірного договору банківського вкладу суперечать положенням постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Суди вказали на те, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу передбачено незастосування до даних відносин пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк". Жодних доказів на підтвердження нікчемності укладеного позивачем із банком правочину не надано.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних",. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб.
У поданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб поясненнях на касаційну скаргу відповідач-1 підтримав викладені у ній вимоги про скасування судових рішень з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та пояснень до неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: