ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
Київ
справа №815/7241/15
адміністративне провадження №К/9901/10949/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного Управління МВС України в Одеській області на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у складі колегії суддів: Шляхтицького О.І. (головуючий), Запорожана Д.В., Романішина В.Л. у справі №815/7241/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління Головного управління МВС України в Одеській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 .) звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області (далі - ГУМВС), Одеського міського управління ГУМВС (далі - МУ ГУМВС), в якому просив:
1.1. скасувати наказ начальника ГУМВС №1269 о/с від 04.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС з 06.11.2015;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС;
1.3. стягнути з МУ ГУМВС грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.
3.1. Скасовано наказ начальника ГУМВС №1269 о/с від 04.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС з 06.11.2015.
3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми МУ ГУМВС.
3.3. Стягнуто з МУ ГУМВС грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
4. Додатковою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, ухваленою за наслідками розгляду заяви позивача від 29.08.2016, стягнуто з ГУМВС за період з 05.11.2016 по 27.07.2016 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 61606,00 грн.
5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного судового рішення), для ухвалення додаткової постанови, оскільки щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, не було ухвалено рішення. Зокрема, судом вказано, що при ухваленні постанови не було визначено розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що суперечить вимогам частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Відповідачем 1 - ГУМВС, подано касаційну скаргу на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткової постанови.
6.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що суд апеляційної інстанції невірно визначив розмір середнього грошового забезпечення позивача, оскільки період вимушеного прогулу розпочався з 07.11.2015, а не з 05.11.2015, як зазначено судом, що є останнім робочим днем позивача. Крім того, скаржник наголошує, що ГУМВС не є роботодавцем позивача, а МУ ГУМВС виступає самостійною юридичною особою, тому на відповідача 1 не може бути покладено обов`язку щодо виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. На думку скаржника, судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми КЗпП України. Також, скаржник зазначає, що у суду не було підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 168 КАС України, для ухвалення додаткового судового рішення, яким фактично змінено суть основного судового рішення.
7. Позивач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII):
Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
"1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
…4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".
9. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):
Стаття 18. Проходження служби в міліції
"Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України".
10. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (надалі - Положення):