ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №802/2135/16-а
провадження №К/9901/44990/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуг" до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія", ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування рішення, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуг" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Крапівницької Н.Л. від 28 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гонтарука В.М., Білої Л.М., Граб Л.С. від 16 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуг" звернулось до суду з позовом до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія", ОСОБА_2, у якому просило визнати протиправними дії приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О. та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 від 21.10.2016.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовано тим, що ОСОБА_2 разом із заявами про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки було подано повний пакет документів, а також витяги з Державного земельного кадастру, які підтверджували факт відсутності вже зареєстрованих прав на земельну ділянку. Вчиняючи реєстраційні дії на основі поданих документів, нотаріус діяла правомірно, на підставі та у спосіб, що визначений чинним законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із судовим рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуг" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуг" використовувало земельну ділянку загальною площею 3.0597 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Пилявської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, на підставі договору оренди землі №15 від 26.01.2007, укладеного між ним та ОСОБА_3 терміном на 15 (п`ятнадцять) років. Договір зареєстровано у Тиврівському секторі реєстрації Вінницької регіональної філії "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2007 за №040784800097, що підтверджується Копією книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, довідкою про сплату орендної плати.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.10.2016 спадкоємцем земельної ділянки загальною площею 3.0597 га кадастровий номер НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_3 став син ОСОБА_2 та яким, у подальшому, було укладено договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія".
21.10.2016 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. було прийнято рішення №17044145 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, на підставі вищезаначеного договору оренди, про що внесено відомості в єдину базу прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуг" обґрунтована тим, що ОСОБА_2, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, всупереч вимогам статті 148-1 Закону України "Про оренду землі" в установленому порядку не порушував питання про розірвання договору оренди землі, та незаконно уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ "Національна зернова компанія", яка перебувала у товаристві в оренді на підставі договору № 15 від 26.01.2007, укладеного з ОСОБА_3
7. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не надіслали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, тут і далі у редакції, чинній на час спірних правовідносин, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
9. За правилами частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
11. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
12. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
14. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.
15. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.
18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.