ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №820/854/18
провадження №К/9901/58839/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Великобурлуцької районної державної адміністрації Марченка Іллі Леонідовича, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Волошина Д.А. від 25 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Любчич Л.В., Кононенко З.О., Сіренко О.І. від 11 липня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Великобурлуцької районної державної адміністрації Марченка Іллі Леонідовича, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки державного реєстратора Марченко І.Л. Великобурлуцької районної державної адміністрації.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, позов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Великобурлуцької районної державної адміністрації Марченко І.Л. про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки № 29958054 від 08 червня 2016 року.
3. Рішення судів мотивовано тим, що в порушення вимог чинного законодавства державним реєстратором Марченко І.Л. не було перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із судовим рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та закрити провадження у справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 21 березня 2006 року № 97 ОСОБА_3 затверджено проект відведення земельної ділянки зі ставком та передано земельну ділянку в оренду строком на 49 років для рибогосподарських потреб на території Андріїівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 20,6605 га.
24 березня 2006 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки на території Андріїівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 20,6605 га, з них: під пасовищами - 9,2783 га, під господарським шляхами - 0,3080 га, дамба - 0,0335 га, під болотами - 0,6583 га, водне дзеркало - 9,9425 га, сіножаті - 0,4399 га. Згідно пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 договір укладено на 49 років.
Згідно акту приймання-передачі об`єкту оренди від 24 березня 2006 року ОСОБА_3 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку зі ставком на території Андріїівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 20,6605 га.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Марченко Н.І., право на оренду земельної ділянки на території Андріїівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 20,6605 га, що було надано ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 24 березня 2006 року, перейшло до ОСОБА_1
23 вересня 2015 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 24 березня 2006 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємство Центр державного земельного кадастру за № 040668900003, відповідно до якої внесено зміни у договір від 24 березня 2006 року та зазначено орендарем земельної ділянки ОСОБА_1
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 84712403 від 10.04.2017 право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 19 квітня 2016 року, орендар ОСОБА_1, строк дії договору 49 років.
Розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 17 листопада 2010 року № 340 погоджено укладання договору суборенди ОСОБА_3 на земельну ділянку на території Андріїівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 20,6605 га.
18 листопада 2010 року між ОСОБА_3 (орендар) та ОСОБА_2 (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні орендаря згідно з договором оренди від 24 березня 2006 року.
08 червня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Великобурлуцької районної державної адміністрації Марченко І. Л . проведено державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки, індексний номер: 29958054 від 08 червня 2016 року 15:17:27 за договором від 18 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . обґрунтована тим, що спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
7. У відзиві на касаційну скаргу Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
9. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму, і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
11. За правилами пункту 1 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
12. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
14. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
15. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
16. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.