ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №805/3089/16-а
провадження №К/9901/16320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Маріупольської міської ради до Артемівської районної державної адміністрації Донецької області, державного реєстратора Артемівської районної державної адміністрації Донецької області Малакуцької Юлії Федорівни, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування рішення, за касаційною скаргою Маріупольської міської ради на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Тарасенка І.М. від 14 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г. від 10 квітня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року Маріупольська міська рада звернулась до суду з позовом до Артемівської районної державної адміністрації Донецької області, державного реєстратора Артемівської районної державної адміністрації Донецької області Малакуцької Ю.Ф., треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30097627 від 17 червня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовано недоведеністю Маріупольською міською радою порушеного права у вказаних правовідносинах з підстав відсутності доказів на підтвердження наявності договорів оренди земельної ділянки, звернення третіх осіб із заявами щодо її відведення, розташованої під об`єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Маріупольська міська рада звернулась із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним реєстратором Артемівської районної державної адміністрації Малакуцькою Ю .Ф. прийнято рішення № 30097627 від 17 червня 2016 року про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу за № 952564014123 та зареєстровано право власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди землі б/н від 02 грудня 2011 року, виданого Новоазовською районною державною адміністрацією, рішення Новоазовської районної державної адміністрації № 63 від 21 лютого 2012 року, технічного паспорту № НОМЕР_1 від 04 травня 2016, виданого Маріупольським бюро технічної інвентаризації.
Розділ № 952564014123 в Державному реєстрі прав відкрито на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежитлову будівлю АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 618, 4 м2.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга Маріупольської міської ради обґрунтована тим, що державним реєстратором Артемівської районної державної адміністрації Донецької області Малакуцькою Ю. Ф. прийнято незаконне рішення № 30097627 від 17 червня 2016 року про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1, ОСОБА_2 без відповідних правовстановлюючих документів на нього.
7. У запереченні на касаційну скаргу Артемівська районна державна адміністрація Донецької області, посилаючись на законність рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
9. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
10. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
11. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
12. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
13. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
14. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
15. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
16. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.