ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №823/2227/15
адміністративне провадження №К/9901/45161/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду в складі судді Рідзеля О.А. від 28.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р., Бєлової Л.В., Собківа Я.М. від 28.03.2017 у справі №823/2227/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення її до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" (далі - ПАТ "КБ "Стандарт)", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування;
- зобов`язати Уповноважену особу включити її до переліку вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню;
- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Стандарт" за рахунок Фонду гарантування;
- зобов`язати Фонд гарантування внести інформацію про ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування;
- зобов`язати відповідачів подати до суду звіт про виконання постанови не пізніше 5 робочих днів з дня набрання постановою законної сили.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування.
Зобов`язано Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
Зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Стандарт" за рахунок Фонду гарантування.
Зобов`язано Уповноважену особу подати до суду звіт про виконання постанови не пізніше 5 робочих днів з дня набрання постановою законної сили. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги вказує, що позивач не може бути визнана особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, оскільки зарахування коштів на рахунок позивача проведено з порушенням законодавства, позаяк в ході перевірки Уповноваженою особою було виявлено, що 05.02.2015 Банком було здійснено перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача з призначенням платежу - поповнення поточного рахунку, переказ коштів між рахунками проведений без надання банку правовстановлюючих документів, які підтверджують правомочність переказу та права осіб на дані кошти, переказ здійснено в сумі, що не перевищує гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, а отже таке зарахування є нікчемним відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Тому будь-яке подальше розпорядження такими коштами, в тому числі перерахування їх на депозитний рахунок відкритий на підставі укладеного між Банком та позивачем договору, є також таким, що не створює жодних правових наслідків. До того ж, станом на дату здійснення вищезазначеного переказу (транзакції) ПАТ "КБ "Стандарт" мав зобов`язання перед іншими кредиторами банку, невиконані у встановлені строки, а відтак здійснюючи переказ (транзакцію) ПАТ "КБ "Стандарт" надав ОСОБА_2 перевагу перед іншими кредиторами банку. Зазначає, що на підставі викладеного позивача правомірно не включено до загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "Стандарт". При цьому наголосив на тому, що нікчемними є саме транзакції по перерахуванню коштів, а не сам договір банківського вкладу.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просила залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 05.02.2015 між позивачем та ПАТ "КБ "Стандарт" укладено договір банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_1, відповідно до якого, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1/980 та здійснює за дорученням Клієнта операції за рахунком, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
05 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "КБ "Стандарт" укладено договір банківського вкладу № 76728, предметом якого є розміщення строкового вкладу на умовах депозиту із виплатою процентів. Відповідно до умов вказаного договору банк прийняв на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000 грн. Датою повернення вкладу за вказаним договором є 12.02.2015 року. Сума вкладу може змінюватися на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 Договору). Банк зобов`язався повернути вклад і виплачувати проценти за вкладами на умовах та в порядку, встановленому цим договором (а.с.12-13).
Відповідно до квитанції № 4426 від 05.02.2015 на депозитний рахунок позивача була внесена сума у розмірі 5000 грн., платник - ОСОБА_1 (а.с.16).
Згідно платіжного доручення від 05.02.2015 №4456 депозитний рахунок позивача поповнено на суму 195000 грн., платник - ОСОБА_1 (а.с.16).
На підставі постанови Правління Національного Банку України від 19.02.2015 №116 "Про віднесення ПАТ "КБ "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.02.2015 №38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Стандарт", згідно з яким з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака І.Ю. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20.02.2015 до 19.05.2015 включно. Строк дії продовжено до 18.06.2015.
В подальшому Уповноваженою особою прийнято рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам по певних рахунках, в тому числі до вказаного переліку рахунків увійшов і рахунок позивача. В ході перевірки Уповноваженою особою виявлено, що Банком здійснено перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача, з призначенням платежу поповнення поточного рахунку; переказ коштів між рахунками проведено без надання банку правовстановлюючих документів, які підтверджують правомочність переказу та права осіб на дані кошти.
Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2015 № 385 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Стандарт".
На виконання зазначеної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015 № 120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Стандарт" та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Грицака І.Ю. строком на 1 рік з 19.06.2015 до 18.06.2016.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено повідомлення, згідно з яким, з 26.06.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ КБ "Стандарт".
26 червня 2015 року позивач звернулася до установи банку-агента Фонду гарантування Корсунь-Шевченківського відділення ПАТ "Укрінбанк" для отримання свого вкладу. Однак, у зв`язку з відсутністю позивача у реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування, кошти виплачені не були.
У зв`язку з отриманням інформації про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, позивач неодноразово зверталася до Уповноваженої особи щодо включення її до переліку вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", на які станом на час розгляду справи відповіді не надані.
Вважаючи протипранвими вказані дії відповідачів щодо невключення до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування. Уповноваженою особою не надано доказів встановлення нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що зазначені в ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", чи доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.