ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №826/1179/16
адміністративне провадження №К/9901/38508/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Качура І.А. від 22.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 13.07.2017 у справі №826/1179/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича, третя особа ПАТ "Енергобанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Енергобанк" Брайка С.А. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "Енергобанк" Брайка С.А. провести дії щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, що знаходяться на рахунках у банку та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення останнього до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки судів стосовно того, що позивач не є вкладником у розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є помилковими, оскільки він, як покупець частини вкладу отримує всі права та обов"язки, які належали продавцю за договором банківського рахунку, а відтак вважає, що став саме вкладником ПАТ "Енергобанк".
В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 28.01.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу частини банківського вкладу, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність частину банківського вкладу, вкладником якого є ОСОБА_3, та сплатив за неї обумовлену суму в строк та порядку, що визначені цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що право власності на Банківський вклад належить продавцю на підставі Договору №ДФ-118637-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків, що укладений 11 листопада 2014 року між Продавцем та Публічним акціонерним товариством "Енергобанк".
Відповідно до Договору про банківський вклад, Продавець є власником вкладу в сумі 101000 швейцарських франків, строком розміщення з 11 листопада 2014 року по 11 листопада 2015 року. (п. 1.3 Договору)
Згідно з п. 1.4 Договору сторони домовились, що у власність Покупця за цим Договором передається частина банківського вкладу Продавця, що становить 9 105,00 швейцарських франків, що є еквівалентом 160 630,41 грн. за курсом НБУ, що діє на момент підписання цього Договору.
Право власності на частину банківського вкладу виникає у Покупця з моменту підписання сторонами цього Договору та його нотаріального посвідчення.
Договір купівлі - продажу частини банківського вкладу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. та зареєстрований в реєстрі за №130.
Згідно з Постановою Правління НБУ від 11.06.2015 року № 370 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 року № 115"Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", призначено Уповноважену особу Фонду Ільчука О.П.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.07.2015 року №136 змінено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку та призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Брайка Станіслава Анатолійовича з 15.07.2015 року.
04.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з письмовою заявою, відповідно до якої просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ "Енергобанк".
Листом від 10.12.2015 №02-036-51878/15 Позивачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано відповідь щодо того, що для уточнення інформації щодо вкладів рекомендовано звернутися до Уповноваженої особи гарантування вкладів на ліквідацію банку ПАТ "Енергобанк".
Враховуючи, що позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв`язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не є вкладником в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки в неї відсутній договір банківського вкладу (депозиту) та не є власником депозитного іменного сертифікату.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.