1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 травня 2019 року

Київ

справа №826/2533/16

провадження №К/9901/60379/18

К/9901/59560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І. розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бабенка К.А., Літвіної Н.М., Сорочка Є.О. від 24 липня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, у якому просила скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г.Г. за №22515905 про державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 у місті Києві, за ОСОБА_2

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано тим, що при здійсненні дій щодо реєстрації права власності на майно державний реєстратор не встановлює обставин дійсності/не дійсності поданих документів, а встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомості від 28.12.1995, реєстраційний номер А8427/11510, за яким ОСОБА_2 набуто право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, а також факту державної реєстрації обтяжень на вказане нерухоме майно. ОСОБА_1 не доведено факту порушення її прав та законних інтересів у вказаних правовідносинах.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г.Г. за №22515905 про державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2

5. Рішення суду мотивовано тим, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г.Г. мала встановити відповідність поданих документів вимогам законодавства, тому як разом із заявою від 16.06.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подано копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданого Солом`янським РУ ГУМВС України у місті Києві 24.02.2012, а під час підписання заяви від 24.06.2015 щодо розподілу часток між співвласниками ОСОБА_2 для засвідчення справжності її підпису та встановлення її особи надано паспорт серії НОМЕР_2, виданий Солом`янським РУ ГУМВС України у місті Києві 10.05.2013. Тому відповідачем протиправно здійснено державну реєстрацію права власності за третьою особою на підставі втраченого недійсного паспорта громадянина України. Оскільки ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, оспорюване рішення відповідача про реєстрацію права власності на 1/4 частину вказаної квартири за третьою особою, стосується її прав та законних інтересів у цих правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6 Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві та ОСОБА_2 звернулись із касаційною скаргою, у якій просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно 1/2 квартири АДРЕСА_1, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1

01.07.2015 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г.Г. прийнято рішення №22515905 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві обґрунтована тим, що при здійсненні дій щодо реєстрації права власності на майно державний реєстратор не встановлює обставин дійсності/недійсності поданих документів, а встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. ОСОБА_1 не доведено факту порушення її прав та законних інтересів у вказаних правовідносинах.

9. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що відповідач, отримавши заяву про державну реєстрацію права власності за нею 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. На час вчинення реєстраційної дії договір купівлі-продажу нерухомості від 28.12.1995, за яким нею набуто право власності на вказане нерухоме майно, не визнано недійсним. Щодо наявності в матеріалах реєстраційної справи копій різних паспортів громадянина України, виданих на її ім`я, вказана обставина не є підставою для відмови у здійснені державної реєстрації у розумінні вимог статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

10. У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

11. У відзиві на касаційну скаргу Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України у редакції, чинній на час спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

14. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

15. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.


................
Перейти до повного тексту