ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №826/4972/16
адміністративне провадження №К/9901/30676/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку "Дельта Банк" Кадирова В.В. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Карпушової О.В., Епель О.В., Кобаля М.І. від 01.02.2017 у справі №826/4972/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку "Дельта Банк" Кадирова В.В. третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку "Дельта Банк" Кадирова В.В., за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №020-09511-240215 від 24.02.2015, укладеного між нею та АТ "Дельта Банк"; зобов`язання відповідача надати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неї як вкладника до повного переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми відшкодування.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року скасовано.
Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 24 лютого 2015 року № 020-09511-240215.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що договір банківського вкладу та операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч положенням пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк".
Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 24.02.2015 року між позивачем та АТ "Дельта Банк" укладено договір №020-09511-240215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США (далі - договір).
Відповідно до умов договору сума вкладу складає 5000, 00 доларів США (п.1.2), вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок вказаний у п. 1.6. цього договору, та по 25.05.2015 року включно (п. 1.3. договору).
Пунктом 1.8. договору передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до Договору №020-09511-240215 від 24.02.2015 року сторони домовилися викласти п. 1.8. ст. 1 Договору в наступні редакції: " 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовилися, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються".
Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №2 від 24.02.2015 року на рахунок позивача від іншої особи надійшли грошові кошти у сумі 5000, 00 доларів США з призначенням платежу "переказ коштів на депозитний рахунок згідно депозитного договору №020-09511-240215 від 24.02.2015 року; дод. Угода №1 від 24.02.2015 року".
02.11.2015р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача зі запитом щодо отримання коштів за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №020-09511-240215 від 24.02.2015р.
30.10.2015 ОСОБА_1 отримала з Фонду гарантування вкладів "Дельта Банк" частину суми вкладу за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 від 24.02.2015 у розмірі 127,04 грн, що підтверджено заявою на виплату переказу.
03.12.2015 позивача було повідомлено листом начальника відділу забезпечення клієнтської підтримки Управління з розвитку комунікацій та після продажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки ПАТ "Дельта Банк" за вих. №05-3168842 про те, що за результатами перевірки на предмет виявлення правочинів ( у тому числі договорів), що є нікчемними було виявлено, що договір №020-09511-240215 від 24.02.2015, що був укладений останнім з АТ "Дельта Банк", є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив того, що зазначені Уповноваженою особою підстави для віднесення укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" договору ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки, по-перше, на момент його укладення діяли встановлені постановою Національного банку України від 30.10.2014 року №692/БТ обмеження у діяльності банку, по-друге, Правила банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк" є обов`язковими для виконання та мають пріоритет у застосуванні перед додатковою угодою, укладеною між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що уповноваженою особою допущено протиправну бездіяльність відповідача, оскільки відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу в розумінні частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки він не підпадає під жодний визначений у вказаній статті випадок, а цей перелік нікчемних правочинів є вичерпним.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.