ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/159/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018
(Колегія суддів: Дармін М.О. - головуючий, Іванов О.Г., Антонік С.Г.)
у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД"
про стягнення 96 196,45 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства" Українська залізниця" (далі-Позивач) 13.01.2016 року звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БЛОК ЛТД" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь збори за затримку вагонів та перевізний тариф у розмірі 96196,45 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1442,95 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій ухвалених за результатами розгляду позову
2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 вирішено відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства" Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БЛОК ЛТД".
3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів передбачено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість, а тому нарахування додаткових послуг, таких як, пов`язаних з прибуттям і здачею за кордон експортних вантажів, пов`язаних з прийманням і відправленням імпортних вантажів, покриттям витрат пов`язаних з митним доглядом, можливе лише за наявності зазначення їх та відображення у накопичувальних картках. Позивачем не надано жодного документу, який підтверджує розрахунок і нарахування наданих послуг, окрім посилання на тарифне керівництво. Вказані додаткові послуги не внесено до залізничних накладних в якості таких, що підлягають оплаті, що також підтверджує безпідставне нарахування даних платежів та недоведення Позивачем своїх вимог належними доказами. Враховуючи наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку,що Позивач не довів наявність підстав для нарахування і стягнення збору за затримку вагонів та перевізний тариф у розмірі 96196,45 грн. за обставинами справи. У зв`язку з цим в позові суд відмовив.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 року та ухвалено нове рішення яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства " Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БЛОК ЛТД" і вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "БЛОК ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства " Українська залізниця" 96 196 коп. 45 коп.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
5.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не є підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами.
5.2. В постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку з неприйняттям спірних вагонів на державному кордоні спірні вагони були затримані на прикордонній станції Ужгород з 13.04.2015 10год.00хв. до 14.04.2015 13-30, про що складено акти загальної форми № 3561 від 13.04.2015 (т.1 а.с. 35) та ГУ-23 № 3573 від 14.04.2015 (т.1 а.с. 39).
5.3. 14.04.2015 Відповідача поінформовано телеграмою про затримання вагонів (т.1 а.с. 40), про що встановлено в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
5.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в пункті 121 Статуту залізниць України та пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами є вичерпними, затримку вагонів, пов`язану з митним оформленням, до цих підстав не віднесено.
5.5. Колегія суддів на підставі наданих до суду першої інстанції доказів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вирішив, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" надійшла касаційна скарга у якій Відповідач просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018.
7. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції Відповідач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
7.1. Апеляційною інстанцією не взято до уваги, що для стягнення будь-яких додаткових плат повинні бути складено та підписано додаткові документи, які також повинні бути підписані також Вантажовласником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
8. До Верховного Суду від Позивача надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Позивач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Позивача.
Позиція Верховного Суду
9. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі №904/159/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у даній справі; прийнято до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у справі №904/159/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
10. Дослідивши без виклику учасників судового процесу наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.