ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1224/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Білоус В.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача - Овчарук О.О.,
відповідача - Волощук П.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.
від 13.02.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"
про стягнення заборгованості.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 23 березня 2018 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 100 931 333,53 грн основного боргу, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних.
2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-118-ВТВ від 04.01.2013 щодо оплати отриманого природного газу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем вжито всіх заходів, спрямованих на проведення повних та своєчасних розрахунків за договором купівлі-продажу природного газу № 13-118-ВТВ від 04.01.2013. Тому за відсутністю вини відповідача щодо можливості проведення своєчасних розрахунків перед позивачем за вказаним договором, відповідач не може нести відповідальність.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановлені судом першої інстанції обставини, які слугували для звільнення відповідача від відповідальності за господарське правопорушення, не є надзвичайними і невідворотніми. Тому, наведені відповідачем та судом першої інстанції обставини не можуть бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від господарсько-правової відповідальності за порушення господарського зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 28 лютого 2019 року відповідач подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. 04 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (надалі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13-118-ВТВ (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.
10. Відповідно пункту 1.2 Договору газ, що продається, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця.
11. Згідно з пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди №11 від 05.02.2015) Продавець передає Покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 газ в обсязі до 47693,928 тис. куб. м, у тому числі: у 2013 році - 8 366,225 тис. куб. м; у 2014 році - 16 634,619 тис. куб. м; у 2015 році - до 22 693,084 тис. куб. м.
12. Відповідно до пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу.
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/29184/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2016, внесено зміни до Договору та викладено в новій редакції пункт 6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків", а саме: "Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем і покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем на пізніше 31.12.2017.".
14. Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством.
15. Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
16. Додатковими угодами до Договору неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо ціни на газ, строку дії Договору тощо.
17. Додатковою угодою №10 від 22.12.2014 до пункту 11 Договору були внесені зміни, згідно яких Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
18. На виконання умов Договору позивач протягом січня 2013 року ? грудня 2015 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 307271752,60 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками сторін.
19. Відповідач зобов`язання щодо оплати вартості поставленого природного газу виконав частково - у сумі 206 340 419,07 грн. Відповідачем не оплачено природний газ на загальну суму 100 931 333,53 грн, з яких: 946 491,49 грн за червень 2015 року; 5845787,14 грн за липень 2015 року; 5 751 675,48 грн за серпень 2015 року; 11 515 755,55 грн за вересень 2015 року; 42140 529,73 грн за листопад 2015 року; 34 731 094,14 грн за грудень 2015 року.
20. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 у справі №826/15132/15, яка набрала законної сили, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз", Публічного акціонерного товариства "Волиньгаз", Публічного акціонерного товариства "Гадячгаз", Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", Публічного акціонерного товариства "Житомиргаз", Публічного акціонерного товариства "Закарпатгаз", Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз", Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз", Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгаз", Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", Публічного акціонерного товариства "Львівгаз", Публічного акціонерного товариства "Луганськгаз", Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз", Публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз", Публічного акціонерного товариства "Одесагаз", Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", Публічного акціонерного товариства "Рівнегаз", Публічного акціонерного товариства "Сумигаз", Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз", Публічного акціонерного товариства "Уманьгаз", Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", Публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз", Публічного акціонерного товариства "Черкасигаз", Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз", Публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз" задоволено повністю. Скасовано додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік. Зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, зокрема, Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" на підставі Методики визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595.
21. Протягом 2015-2017 років відповідач неодноразово звертався до Національної комісії регулювання електроенергетики України із листами та заявами від 23.02.2015 №1058/4П-1, від 05.08.2015 №6093/4П-1, від 19.09.2016 №8224/4П-1, від 15.05.2017 №Dg04.2-СЛ-3933-0517, від 04.08.2017 №Dg04.2-СЛ-6785-0817 щодо перегляду тарифу на транспортування природного газу газорозподільними трубопроводами, в яких вказував на необхідність врахування обсягів виробничо-технологічних витрат, розрахованих згідно з відповідними методиками.
22. В подальшому відповідач звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявами про встановлення економічно обґрунтованого тарифу та надавав розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу на 2018 рік (листи від 08.12.2017 №Dg04.2-СЛ-12188-1217, від 14.03.2018 №Dg04.2-СЛ-3257-0318, від 26.04.2018 №Dg04.2-СЛ-4554-0418).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23. Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, статтю 218 Господарського кодексу України, статтю 614 Цивільного кодексу України, статтю 236 Господарського процесуального кодексу України.
24. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції проігноровано такі аргументи відповідача:
- можливість відповідача розрахуватись за природний газ для потреб виробничо-технологічних витрат перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру виробничо-технологічних витрат, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової;
- протягом 2014 - 2015 років при формуванні та затверджені гранично допустимого розміру виробничо-технологічних витрат та тарифу на розподіл природного газу Міністерством палива та енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не було враховано обсяги витрат газу на покриття виробничо-технологічних витрат;
- дії/бездіяльність третіх осіб - органів державної влади призвели до часткової неможливості оплати відповідачем того обсягу природного газу, який не було враховано при встановленні тарифів на розподіл природного газу;
- за умови дотримання Міністерством палива та енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вимог законодавчих та підзаконних нормативних актів, тариф на розподіл природного газу для відповідача повинен був врахувати більший обсяг природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат, який би повністю охоплював величину природного газу придбаного за Договором і дозволив би уникнути настання обставин непереборної сили.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
25. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
26. Господарський кодекс України
Стаття 193 частина 1
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 218
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.