ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1057/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго"
відповідач - Акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Жилсервіс - 5"
розглянув у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Кощеєва І.М. - головуючого, Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П. від 13 грудня 2018 року
Історія справи
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості за фактично спожиту теплову енергію у розмірі 202 012,66 грн.; 8 886,04 грн. пені; 1 929,36 грн. трьох відсотків річних; 7 142, 82 грн. інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем наданих позивачем послуг по постачанню теплової енергії у період з 01.06.2015 р. по 01.07.2017 р., що підтверджується актами здачі-приймання теплової енергії та виставленими рахунками на їх оплату, що містять посилання на договір про постачання теплової енергії від 31.12.2010 №104.
2.Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
2.1. 31.12.2010 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" (споживач) укладено договір № 104 про постачання теплової енергії. Умовами договору сторони узгодили, що фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами Актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формулою визначеною сторонами в Додатку до договору.
2.2. П. 6.2 договору визначено, що облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: пр. Гагаріна, 76 та пр. Кірова, 80-б.
2.3. Цей договір набуває юридичної сили з 01.01.2011 р. та діє до 31.12.2013 р.
2.4. 22.09.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду про виключення об`єкту гуртожитку та орендарів за адресою: пр.Кірова, 80б, а також сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін в Додаток № 1 до Договору "Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії" з 01.10.2014 р.
2.5. В подальшому позивач звертався до відповідача з листом від 09.06.2015, в якому запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до договору № 104 від 31.12.2010 про постачання теплової енергії на площу, яка залишилася незаселеною, предметом якої визначено наступне: "У зв`язку з виникненням обставин, які впливають на витрати, необхідні для виконання обов`язків за договором про постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання на діючих умовах, відповідно до статей 631, 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 180, 188 Господарського процесуального кодексу України, сторони дійшли згоди щодо необхідності внесення змін з 01.10.2014 об`єкту гуртожитку за адресою: пр.Кірова, 80Б, в Додаток № 1 до діючого договору "Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії", на підставі Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014 р. по справі № 904/10021/14."
2.6. Листом від 13.07.2015 відповідач в укладенні додаткової угоди відмовив.
2.7. Теплова енергія подавалась позивачем у будинок № 80- Б по пр. Кірова у м. Дніпрі у період з 01.06.2015 по 01.07.2017.
2.8. Станом на час звернення позивача з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість за спожиту теплову енергію та послуги з технічного обслуговування мереж за період споживання з 01.06.2015 по 01.07.2017 у сумі 202 012,66 грн., також позивачем нараховано на вказану суму: 8 886,04 грн. пені; 1 929,36 грн. трьох відсотків річних; 7 142,82 грн. інфляційних втрат.
2.9. КП "Теплоенерго" зверталось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до балансоутримувача даного гуртожитку, третьої особи по цій справі - КП "Жилсервіс-5", проте рішенням суду від 14.04.2015 у задоволенні позову було відмовлено у зв`язку із тим, що власником гуртожитку є відповідач по даній справі, та саме він несе весь тягар утримання свого майна, у тому числі і зі сплати отриманої теплової енергії.
3.Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 в позові відмовлено повністю.
3.2. Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у період з 01.06.2015 р. по 01.07.2017 позивач не міг здійснювати постачання теплової енергії відповідачу на підставі договору № 104 від 31.12.2010, що свідчить про неправомірність нарахування відповідачу з 01.10.2014 плати за поставлену теплову енергію на підставі вказаного договору.
3.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково: cтягнуто з ВАТ "Дніпровський машинобудівний завод" на користь КП "Теплоенерго" Дніпроської міської ради - 202 012,66 грн. основної заборгованості, 1 929, 36 грн. трьох відсотків річних, 7 142, 82 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
3.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що між сторонами фактично склалися договірні відносини і у відповідача існує перед позивачем грошові зобов`язання по оплаті вартості фактично спожитої теплової енергії у сумі 202 012,66 грн. - основної заборгованості; 1 929,36 грн. трьох відсотків річних; 7 142, 82 грн. інфляційних втрат.
3.5. Стосовно позовних вимог пов`язаних зі стягненням пені у розмірі 8 886,04 грн., нарахованої на підставі договору № 104 від 31.12.2010 про постачання теплової енергії та додаткового договору від 22.09.2014, вказав на те, що гуртожиток за адресою пр. Олександра Поля, 80Б ( пр. Кірова, 80Б ) виключено із зазначеної угоди, а отже сторони не встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог у вказаній частині.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2018 скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 - залишити в силі.
Аргументи учасників справи
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
5.1. Акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" вважає постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2018 такою, що не відповідає вимогам законодавства України, порушує права та інтереси товариства, ухвалена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що договір №104 від 31.12.2010 про постачання теплової енергії та додатковий договір від 22.09.2014, яким виключено з об`єктів постачання гуртожиток за адресою пр . Кірова 80 Б, є діючими. Відповідач фактично заявив про своє бажання припинити надання послуг з постачання теплової енергії шляхом укладання відповідної додаткової угоди і розраховував на припинення її надання з 01.10.2014, тому з урахуванням фактичного володіння будівлею гуртожитку №3 КП "Жилсервіс - 5" не отримувало, не приймало і не сплачувало за послуги КП "Теплоенерго" з 01.10.2014. Крім того, на думку скаржника, сума заборгованості фактично є штучно створеною, внаслідок зволікання позивачем з реалізацією свого права припинити/зупинити надання послуг з постачання теплової енергії, а тому ризики від такого ведення господарської діяльності мають бути повністю покладені на КП "Теплоенерго".
6. Позиція Комунального підприємства "Теплоенерго", викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1. Черкаська міська рада вважає касаційну скаргу необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити останню без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2018 - без змін. Крім того, позивач зазначає, що відповідач є власником та споживачем житлово - комунальних послуг, проте в порушення положень Закону України "Про житлово - комунальні послуги" свій обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг не виконав. Водночас, між позивачем та відповідачем фактично склалися договірні відносини, оскільки позивачем була поставлена теплова енергія для потреб централізованого опалення, а відповідачем, як власником нерухомого майна, - відповідно прийнята. В силу положень ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" у відповідача виник обов`язок щодо здійснення оплати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.