ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/54/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Кузнецова І.Л., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.)
від 15.11.2018
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив"
на дії Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
у справі № 908/54/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив"
до Мелітопольської міської ради Запорізької області
Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі №908/54/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" (далі - ТОВ "Житломасив") задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір від 23.12.2014 на надання послуг з управління будинками, спорудами, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладений між Мелітопольською міською радою Запорізької області та Комунальним підприємством "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - КП "Житломасив" Мелітопольської міськради), стягнуто з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ "Житломасив" 689 грн судового збору та з КП "Житломасив" на користь позивача 689 грн судового збору.
1.2. На виконання прийнятого рішення в частині стягнення з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ "Житломасив" судового збору в сумі 689 грн Господарським судом Запорізької області 30.06.2017 видано відповідний наказ.
1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" звернулося до Господарського суду Запорізької області із скаргою на дії державного виконавця, якою просить визнати дії державного виконавця незаконними, скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
1.4. В обґрунтування скарги ТОВ "Житломасив" посилається на те, що 03.11.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевою Т.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак, на думку скаржника, дії державного виконавця щодо винесення зазначеного повідомлення є незаконними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки казначейський орган не є органом примусового виконання, а примусове виконання за виконавчим документом від 30.06.2017 у справі № 908/54/17 повинно здійснюватись виключно відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2018 у справі №908/54/17 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" на дії державного виконавця виконавчого відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевою Т.М. відмовлено.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.08.2018 у справі №908/54/17 скасовано. Судом скаргу ТОВ "Житломасив" від 22.11.2017 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задоволено, визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевої Тетяни Миколаївни по винесенню повідомлення від 01.11.2017 про повернення наказу господарського суду Запорізької області від 30.06.2017 №908/54/17 стягувачу без прийняття до виконання; визнано неправомірним повідомлення від 01.11.2017, винесене державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевою Тетяною Миколаївною про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2017 №908/54/17 стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 30.06.2017 №908/54/17 про стягнення з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ "Житломасив" 689 грн судового збору.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі №908/54/17 позов ТОВ "Житломасив" задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір від 23.12.2014 на надання послуг з управління будинками, спорудами, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладений між Мелітопольською міською радою Запорізької області та КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради, стягнуто з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ "Житломасив" 689 грн судового збору та з КП "Житломасив" на користь позивача 689 грн судового збору;
- на виконання рішення Господарським судом Запорізької області 30.06.2017 видано накази, зокрема, щодо стягнення з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ "Житломасив" судового збору в сумі 689 грн;
- державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевою Т.М. за результатами розгляду заяви ТОВ "Житломасив" про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2017 у справі № 908/54/17 про стягнення з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ "Житломасив" 689 грн судового збору на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" 01.11.2017 винесено повідомлення за вих. від 03.11.17 № 22974-8034 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
- із змісту мотивувальної частини повідомлення вбачається, що останнє винесено державним виконавцем із посиланням на статтю 6 Закону України "Про виконавче провадження" та на пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845, яким передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів;
- вважаючи своє право порушеним ТОВ "Житломасив" звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевої Т.М.
2.4. Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий господарський суд послався на те, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), рішення про стягнення коштів місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства. Згідно із частиною другою статті 5 Бюджетного кодексу України місцевими бюджетами є бюджети місцевого самоврядування, відповідно до статті 22 Кодексу для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.
2.5. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що ці висновки зроблені при неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідають обставинам справи. Мелітопольська міська рада Запорізької області за наказом господарського суду у даній справі не є боржником в розумінні Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників і процедура виконання рішень, встановлена цим Порядком не розповсюджується на виконання спірного наказу. Примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 №908/54/17 має здійснюватися відділом примусового виконання рішень в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, винесення державним виконавцем 01.11.2017 повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на те, що відповідний наказ господарського суду має виконуватися відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 908/54/17 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.11.2018.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області:
- постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", статті 343 Господарського процесуального кодексу України, пункти 3, 4, 25, 26, 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, статті 25, 43 Бюджетного кодексу України.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.2. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
4.3. Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
4.4. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
4.5. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
4.6. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
4.7. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.