У Х В А Л А
16 травня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-30зво19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Британчук В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року, з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом,
установив:
Як убачається із заяви, постановою старшого слідчого відділу слідчого управління головного управління Національної поліції в Рівненській області від 30 травня 2017 року було закрито кримінальне провадження № 420121900200000004 у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.
Скаржники звернулися до слідчого судді із скаргою на вищевказану постанову слідчого.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
Як указано в заяві, 14 лютого 2019 року Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі № 20295/07 "Зоріна та інші проти України", у межах якої розглянув справу № 52601/12 за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проти України.
У своїй заяві скаржники просять скасувати ухвалу місцевого та апеляційного судів та задовольнити скаргу на постанову про закриття кримінального провадження.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 КПК, приходжу до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без руху з огляду на таке.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим ч. 2 ст. 462 КПК, та містити, зокрема, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин, та клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.
На обґрунтування своєї позиції про необхідність перегляду ухвал місцевого та апеляційного суду з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК, заявники посилаються на рішення ЄСПЛ "Зоріна та інші проти України", (не зазначаючи, коли саме отримали його оригінал) яке стосується і їх заяви до ЄСПЛ № 52601/12.