Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 469/905/15-ц
провадження № 61-28489св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгей - Агро",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмирал - Агро",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року у складі судді Старчеус О. П. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року у складі колегії суддів: Галущенка О. І., Лисенка П. П., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгей - Агро" (далі - ТОВ "Алгей - Агро"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмирал - Агро" (даді - ТОВ "Адмирал - Агро" ) про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позов обгрунтовано тим, що 24 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Алгей - Агро" укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,86 га, яка розташована в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області строком на 10 років. Договір оренди зареєстровано 23 червня 2008 року за № 040800700180. Згідно з умовами вказаного договору орендна плата складає 1 500,00 грн. Згідно з пунктом 11 цього договору визначено, що видача орендної плати має відбуватись щорічно з 15 серпня до 31 грудня. Відповідач систематично не сплачує йому оренду плату, починаючи з 2011 року. Просив суд розірвати договір оренди землі, укладений між ним і ТОВ "Алгей-Агро".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2017 року, у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що позивачем не доведено факт систематичної протягом трьох років невиплати орендної плати відповідачем, а тому правові підстави для розірвання договору оренди відсутні.
Невикористання відповідачем земельної ділянки не зазначалось у позовній заяві як підстава для розірвання договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 серпня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 .
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно з`ясували обставини справи та неправильно застосували норми матеріального права, а саме статтю 651 ЦК України та статтю 32 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон).
Всупереч приписів статей 10, 58, 60, 212 ЦПК України 2004 року суд першої інстанції дійшов висновку про належне виконання відповідачем свого обов`язку з виплати орендної плати, посилаючись на довідку відповідача, відповідно до якої орендар за період з 2008 року по 2012 рік виплатив орендодавцю 18 978,89 грн.
Відповідач не надав актів, які підтверджували б передачу продукції чи надання послуг у рахунок орендної плати, відповідно не довів виконання ним своїх обов`язків за договором у частині виплати орендної плати.
Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тій обставині, що ТОВ "Алгей-Агро" з червня 2012 року не обробляє земельну ділянку позивача з власної ініціативи. Позивач не порушував умови договору оренди спірної земельної ділянки та не перешкоджав відповідачеві у користуванні належною йому ділянкою. Судом не застосовано приписи статті 651 ЦК України та статті 32 Закону.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторонами 24 березня 2008 року укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки загальною площею 8,86 га строком на 10 років, за яким відповідач зобов`язавсясплачувати позивачу як орендарю орендну плату у розмірі 1 500,00 грн на рік з 15 серпня по 31 грудня у грошовій та натуральній формі. Договір зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі 23 червня 2008 року за № 040800700180 (а. с. 3 - 4).
Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передав у тимчасове користування ТОВ "Алгей-Агро" згідно з актом передачі земельної ділянки (а. с. 5).
Орендна плата сплачувалася ОСОБА_1 з 2008 року до 2013 року включно, а починаючи з 2014 року до 2015 року така виплата не здійснювалася (а. с. 70-74, 139)
10 липня 2013 року ОСОБА_1 укладено з ТОВ"Адмірал-Агро" договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області 08 вересня 2013 року за № 5677173.
Отже, з початку осінніх польових робіт 2013 року належна позивачеві земельна ділянка, передана ним в оренду відповідачеві, оброблялась іншою особою- ТОВ "Адмирал-Агро", що сторонами не оспорюється та підтверджено актом обстеження земельної ділянки (а. с. 58-59), довідками Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області (а. с. 56, 57) та Виконавчого комітету Ташинської сільської ради (а. с. 140, 183).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Алгей-Агро" до Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції, треті особи Державна інспекція сільського господарства у Миколаївській області, Відділ Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області, ТОВ "Адмірал-Агро", ОСОБА_1 та інші особи, про визнання дій протиправними, скасування рішень про державну реєстрацію речового права та зобов`язання вчинити дії (а. с. 32 - 38), з додатковою постановою цього ж суду від 27 жовтня 2014 року (а. с. 30 - 31), залишеними у силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2015 року (а. с. 39 - 43), якими, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "Адмірал-Агро" № 5677173 від 08 вересня 2013 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.