ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 569/9731/13-а
адміністративне провадження № К/9901/9702/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 569/9731/13-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради Рівненської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірним п. 41 рішення;
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області (суддя Рудика Л. Д.) від 22 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Капустинський М. М., Мацький Є. М., Шидловський В. Б. ) від 29 березня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з адміністративним позовом до Рівненської міської ради Рівненської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просили:
- визнати неправомірним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311 "Про передачу у приватну власність безоплатно земельної ділянки площею 448 кв. м за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ";
- визнати неправомірним протокол № 4 від 23 листопада 1994 року засідання узгоджувальної комісії Рівненської міської ради народних депутатів по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування громадян міста по заяві ОСОБА_2 про встановлення суміжної межі між землекористуванням по АДРЕСА_1.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_1 та треті особи є сусідами і всі користуються єдиним проїздом і проходом до будівель багато років. 26 грудня 2007 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 1311, яким передала ОСОБА_2 у приватну власність безоплатно земельну ділянку площею 448 кв. м за адресою АДРЕСА_1 . До площі 448 кв. м включено частину земельної ділянки, яка є проїздом і проходом до будинку АДРЕСА_3 . Позивач зазначила, що по цій дорозі прокладені комунікації і вона здійснила облаштування виключно за свої кошти (покрила твердим покриттям і встановили огорожу зі сторони АДРЕСА_1). Ця частина земельної ділянки значиться як проїзд в технічному паспорті будинку АДРЕСА_3 і генеральному плані від 05 листопада 1966 року, розробленому на підставі рішення виконкому Рівненської районної ради депутатів трудящих від 05 листопада № 462, яким ця земельна ділянка надавалась для будівництва і обслуговування житлового будинку. Позивач зазначила, що п. 41 рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 прийнятий з порушенням вимог земельного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
3. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, частково задоволено позов.
Визнано протиправним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради" про передачу ОСОБА_2 у приватну власність безоплатно земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 448 кв. м за адресою
АДРЕСА_1 у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині позовних про визнання неправомірними рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311, через пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині про визнання неправомірним протоколу погодження меж суміжних ділянок за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року частково задоволено касаційну скаргу Рівненської міської ради.
Скасовано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року.
Залишено без розгляду позов в частині вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Рівненської міської ради Рівненської області про визнання неправомірними п. 41 Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311.
Закрито провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Рівненської міської ради Рівненської області про визнання неправомірним протоколу № 4 від 23 листопада 1994 року засідання узгодженої комісії.
В частині вимог ОСОБА_1 до Рівненської міської ради Рівненської області за участі третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 19 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 26 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі № 569/9731/13-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
13. Станом на 15 травня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що для оформлення права власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 17 жовтня 2007 року звернулася до Рівненської міської ради із заявою про передачу їй земельної ділянки площею 448 кв. м по АДРЕСА_1, безоплатно, у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. До заяви було додано план земельної ділянки.
15. Рішенням Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради" передано в приватну власність безоплатно земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель то споруд громадянам України згідно з додатком до цього рішення.
Пунктом 41 Додатку до рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 земельна ділянка площею 448 кв. м за адресою АДРЕСА_3 була передана ОСОБА_2 в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
16. Земельна ділянка ОСОБА_1 перебуває у її власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 08 липня 2004 року № 3749. Межа між земельною ділянкою ОСОБА_1 та земельною ділянкою ОСОБА_2 визначена зазначеним державним актом.
17. Вважаючи рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради" незаконним і таким, що порушує права ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою для проїзду та проходу до будинків, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування спірного рішення.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що позивач та інші особи по суті використовують земельну ділянку, передану спірним рішенням у приватну власність ОСОБА_2, для проїзду та проходу до своїх помешкань. При цьому, позивачем не доведено, що з часу прийняття рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 про виділення земельної ділянки третій особі було порушено її суб`єктивне право, а саме право користування проїздом та проходом земельною ділянкою.
19. Суди попередніх інстанцій зазначили, що та обставина, що в майбутньому, при оформленні ОСОБА_2 права власності на виділену спірним рішенням земельну ділянку, будуть порушені права позивача та інших мешканців, які користуються вказаним проїздом та проходом, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до норм діючого законодавства необхідною умовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод чи інтересів. Захист порушених прав, свобод та інтересів на майбутнє чинним законодавством не передбачено.
20. Отже, суди попередніх інстанцій зазначили, що п. 41 Додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311, яким земельна ділянка площею 448 кв. м передана ОСОБА_2 в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, як на стадії його прийняття так і на даний час, не порушуються будь-яким чином права ОСОБА_1, тому намагання позивача запобігти можливим порушенням в майбутньому - є передчасним.
21. Крім того, суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позовних вимог надали оцінку законодавству, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельному кодексу України та дійшли висновку, що спірне рішення відповідача не порушує права ОСОБА_1 у цих правовідносинах.