ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №820/2474/16
адміністративне провадження №К/9901/15049/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя Курило Л.В., судді: Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) у справі №820/2474/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокіл" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та карток відмови,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокіл" звернулося до адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000288/2 від 30.03.2016 та №807000011/2016/000324/2 від 06.04.2016; скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2016/00084 від 06.04.2016 та №807110000/2016/00096 від 30.03.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем, до митного оформлення товару, було надано митні декларації та всі необхідні первинні документи для оформлення спірного товару за основним методом. Позивач вважає, що митний орган незаконно посилається на необхідність застосування другорядного методу визначення митної вартості та як наслідок безпідставного прийняття спірних рішень та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю прийняття спірних рішень та карток відмови з огляду на те, що ціна імпортованого позивачем товару заявлена до митного оформлення, з урахуванням його транспортування до митної території України, не відповідає наданим представником позивача первинним документам.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи. Суд спростував доводи відповідача про порушення позивачем положень митного законодавства при митному оформленні товару.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Харківська митниця Державної фіскальної служби звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі №820/2474/16 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 8, частині другої статті 19, статті 129 Конституції України, статей 52-59 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 2, 8, 159, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Доводи Харківської митниці Державної фіскальної служби зводяться до того, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови. Зокрема, відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог у зв`язку з тим, що декларантом до митного оформлення не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару. Таким чином, у відповідача були всі законні підстави для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару та визначення митної вартості такого товару за другорядним методом. На думку скаржника, прийняті контролюючим органом рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними та не підлягають скасуванню.
В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокіл" у запереченні на касаційну скаргу зазначає, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару надано всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною договору (Контракту), проте Харківською митницею Державної фіскальної служби протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови. Позивач також зазначає, що висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення, невідповідність поданих декларантом документів, що підтверджують транспортні витрати та витребування додаткових документів, є необґрунтованими та спростованими в процесі апеляційного розгляду справи. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокіл" стверджує, що доказів, які б підтверджували виявлення недоліків та розбіжностей в документах поданих позивачем до митного оформлення, на стадії, яка передувала витребуванню додаткових документів від позивача, протягом розгляду справи в обох судових інстанціях відповідачем надано не було. Таким чином, відомості для визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) підтверджено документально; позивачем включено всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Тому, позивач просить відмовити Харківській митниці Державної фіскальної служби у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі №820/2474/16.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №820/2474/16 (К/9901/15049/18) за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Верховний Суд ухвалою від 13.05.2019 матеріали адміністративної справи №820/2474/16 прийняв до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду та призначив попередній розгляд даної справи на 14.05.2019.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокіл" (покупець) та Pannon Agrochem Kft (продавець) укладено Контракт №PS-4 від 21.12.2015, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти на умовах "Інкотермс 2010" товар з найменуванням відповідно до специфікації (Додатку) до Контракту, яка є його невід`ємною частиною. Також між позивачем та Pannon Agrochem Kft до договору PS-4 було укладено додаткову угоду №1.
На виконання умов відповідного Контракту продавець передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокіл" прийняло товар, а саме засіб для захисту рослин, фунгіцид Дезал, КС. (назва англійською мовою: DEZAL, SC) - у вигляді готового препарату, концентрат суспензії, з вмістом діючої речовини: карбендазим 500 г/л хімічна назва: метил бензімідазол-2-ілкарбамат, відноситься до бензимідазолів; являє собою в`язку рідину білого кольору, використовується для боротьби з захворюваннями на посівах озимої пшениці не в аерозольній упаковці - 7400 літрів на загальну суму 35594 доларів США та 3580 літрів на загальну суму 17219,8 доларів США.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, представником позивача Лободою О.В., із застосуванням процедури електронного декларування, до Харківської митниці Державної фіскальної служби було подано митні декларації від 29.03.2016 №807110000/2016/003780 та від 05.04.2016 №807110000/2016/004180. По вказаним деклараціям було заявлено до митного оформлення декілька товарів, в тому числі товар №2 "Засоби для захисту рослин, фунгіцид Дезал КС; Торгівельна марка - Нертус; Виробник діючої речовини: "Jadesheen Chemikal Co." CN; Виробник препаративної форми: "Петерс енд Бург Лтд", НU ("Реtегs & Вurg Кft"); Країна виробництва - НU" (далі - "Дезал").
Позивачем до митного оформлення заявлено вартість придбаного товару DEZAL, SC по ціні 4,33долара США за одиницю товару.
На етапі перевірки митної вартості, відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
За результатами опрацювання митних декларацій, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000288/2 від 30.03.2016, №807000011/2016/000324/2 від 06.04.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2016/00084 від 06.04.2016, №807110000/2016/00096 від 30.03.2016.
Зі змісту зазначених рішень вбачається, що позивачу було відмовлено у митному оформленні товару DEZAL, SC за ціною 4,33 дол. США за одиницю товару, оскільки позивач придбав DEZAL, SC за непрямим договором по ціні меншій, ніж розмитнений той самий товар, придбаний у виробника за прямим договором, за ціною 5,3 долара США за одиницю товару.
Підставою для прийняття спірних рішень, яким митну вартість визначено за другорядним методом (за ціною щодо ідентичних товарів) за наявною в митного органу інформації, стали сумніви відповідача щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару без надання позивачем додатково запитаних митним органом документів, а також посилання на те, що надані позивачем докази не спростовують сумнівів щодо правильності її визначення.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).
Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).