ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №756/8379/15-а
адміністративне провадження №К/9901/4890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє через представника - ОСОБА_2, на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року (суддя Маринченко М.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року (судді Сорочко Є.О., Земляна Г.В., Бистрик Г.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (далі - управління ПФУ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Форма ЛТД" (далі - ТОВ), про призначення пільгової пенсії, -
встановив:
У липні 2015 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову управління ПФУ призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1788-XII) та зобов`язати призначити таку пенсію з 07 квітня 2015 року.
Суди встановили, що позивач 07 квітня 2015 року звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно зі статтею 13 Закону № 1788-XII та надання допомоги в отриманні від підприємств уточнюючих довідок для підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Управління ПФУ листом від 10 квітня 2015 року № 5825/09 повідомило про те, для призначення йому ( ОСОБА_1 ) названої пенсії немає підстав, оскільки відсутні докази проведення атестації робочих місць, проведення якої з 01 серпня 1992 року є обов`язковою для зарахування періодів роботи до пільгового стажу. Повідомило також, що через брак інформації про місцезнаходження підприємств, на яких працював позивач, управління ПФУ не змогло допомогти позивачу отримати необхідні довідки для підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Оболонський районний суд міста Києва постановою від 23 лютого 2016 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 березня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суди встановили, що з трудової книжки позивача вбачається, що він в період з 05 липня 1985 року по 25 липня 1990 року (5 років) працював майстром в Управлінні будівництва урядових будинків, з 01 серпня 1990 року по 07 січня 1993 року (2 роки 5 місяців) - майстром будівельних робіт Будівельно-монтажного управління НПО "Більшовик", з 19 березня 1996 року по 14 вересня 1998 року (2 роки 5 місяців) - виконробом товариства з обмеженою відповідальністю "СПФ "Інтербуд", з 22 вересня по 23 грудня 1998 року (3 місяці) - виконробом приватного підприємства "ЛА", з 04 червня по 08 грудня 2002 року (6 місяців) - майстром в товаристві з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс", з 10 грудня 2002 року по 15 червня 2006 року (3 роки 6 місяців) - виконробом у ТОВ.
Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь заявлених позивачем вимог про право на пільгову пенсію суди відхили, оскільки вони не є достовірним джерелом того, що ТОВ мало посади безпосередньо пов`язані з виконанням роботи з важкими та шкідливими умовами праці, серед яких й посаду, яку обіймав позивач, а також наявності результатів атестації робочих місць. Понад те, ці показання мають стосунок лише часу роботи позивача у ТОВ і не охоплюють часу та умов його роботи на інших підприємствах, щодо яких теж має бути підтверджений пільговий стаж, який у сукупності даватиме право на призначення пільгової пенсії. Позаяк позивач жодним іншим чином не підтвердив наявність у нього спеціального трудового стажу за списком № 2, підстав для призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII не було встановлено.
ОСОБА_1 не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подав через представника касаційну скаргу про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення позову. Зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації), атестація лише комплекс заходів з перевірки наявності шкідливих умов праці на конкретному підприємстві за посадою, робота на якій заздалегідь визначена законодавцем затвердженими списками як така, що виконується за шкідливих умов. Це підтверджує те, що атестаційна комісія за насідками перевірки здатна виключно підтвердити такі шкідливі умови праці, оскільки вони є невід`ємною частиною робочого процесу на вказаних посадах і за інших умов фізично не можуть бути реалізовані. Посади виконроба та майстра будівельних робіт віднесена до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин суди дійшли помилкового висновку про відсутність атестації за професією позивача в спірний період, так як наслідок відсутність права на пенсію. Суди не зазначили у рішеннях доказів непроведення атестації професії позивача, висновок судів зроблено на припущеннях.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; <…>.