ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №817/1397/18
адміністративне провадження №К/9901/66439/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Пліш М.А., судді - Судова-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління поліції охорони в Рівненській області
про зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов`язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в Національній поліції за власним бажанням, передбачену ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 25 відсотків грошового забезпечення за кожний повний рік служби, з розрахунку вислуги 11 років.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення при звільненні зі служби за власним бажанням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що на час звільнення з Національної поліції позивач вислуги, необхідної йому для призначення пенсії згідно норм Закону № 2262-ХІІ, не мав, а отже не набув права на пенсію, і, як наслідок, на отримання одноразової грошової допомоги. Будь-які докази, що спростовують цю обставину або докази щодо права позивача на інші види пенсійного забезпечення, передбачені Законом № 2262-ХІІ, у матеріалах справи відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, у серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу повернуто позивачу.
7. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, зазначив, що 18 жовтня 2018 року вказану справу разом із апеляційною скаргою зареєстровано у Восьмому апеляційному адміністративному суді у зв`язку з їх передачею відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, як визначеному частиною шостою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суду, якому передаються справи Житомирського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах". Як слідує з апеляційної скарги, така підписана ОСОБА_3, яка не має права її підписувати та не надано документа, що підтверджував право особи підписувати апеляційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. ОСОБА_1 (далі - скаржник) у листопаді 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що адвокатом ОСОБА_3, як представником позивача ОСОБА_1, підтверджено свої повноваження на подання та підписання апеляційної скарги ордером адвоката серії РН-533 №049 від 21.05.2018 року і договором про надання правової допомоги від 21.05.2018 року, які наявні в матеріалах справи.
11. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов`язання вчинити певні дії.
13. До позову додано ордер адвоката серії РН-533 №049 від 21.05.2018 року і договір від 21.05.2018 року щодо надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_3, у тому числі в Житомирському апеляційному адміністративному суді.
14. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
15. У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року, яка була підписана ОСОБА_3
16. 05 вересня 2018 року вказана справа була надіслана до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
17. Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.09.2018 року, визначено склад колегії суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Мацький Є.М., Шевчук С.М.
18. Згідно супровідного листа вих.№ 817/1397/18/ 16449/18 від 01.10.2018р. справа №817/1397/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов`язання вчинити певні дії - направлена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з припиненням діяльності Житомирського апеляційного адміністративного суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Частина 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".