ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 822/21/18
провадження № К/9901/58683/18, К/9901/60619/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 822/21/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;
за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Драчук Т. О., Полотнянка Ю. П., Загороднюка А. Г.) від 04 липня 2018 року і Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Блонський В. К.) від 27 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 47 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум згідно протоколу № 121 від 24 листопада 2017 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25 грудня 2013 року № 975;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
2. В обґрунтування зазначених вимог позивач покликався на те, що з 02 червня 2014 року йому встановлено довічно ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - поранення, контузія, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Позивач зазначає, що з моменту встановлення ІІІ групи інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), у призначенні якої відповідач, з посиланням на п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), протиправно відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що ним не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.
На думку позивача, такі дії Міністерства оборони України є протиправними, оскільки наданий ним витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 231 від 05 травня 2014 року, свідчить, що в діях ОСОБА_1 були відсутні протиправні діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом про причини та обставини поранення.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975, у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності довічно, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975, у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності довічно, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, і залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 31 серпня 2018 року Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, шляхом виключення з мотивувальної частини висновків про те, що довідка Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії серії № АВ 0323649 від 02 червня 2014 року, Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 15 квітня 2014 року № 395, Витяг з протоколу Військово-лікарської комісії Західного регіону від 05 травня 2014 року № 231, є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, отриманого позивачем у 1988 році.
7. Ухвалами Верховного Суду від 17 серпня 2018 року та 11 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.
8. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року вказані касаційні скарги об`єднано в одне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
9. Станом на 15 травня 2019 року відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 16 листопада 1987 року по 02 вересня 1989 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан (в період бойових дій) та має статус учасника бойових дій.
11. Протоколом засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 231 від 05 травня 2014 року встановлено, що поранення, які отримав позивач, травма, контузія, захворювання, ТАК пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії. Зокрема, у позивача були виявлені множинні вогнепальні осколкові поранення в голову, шию та ліву руку (контузія) (1988 року), з наявністю множинних зміцнілих шкірних рубців в місцях поранення: в правій половині тім`яної ділянки голови 1 (один) рубець розміром 1,5 x 0,2 см., по задній поверхні лівої половини середньої третини шиї 1 (один) рубець розміром 1,0 x 0,3 см., в лівій завушній ділянці 1 (один) рубець розміром 1,4 x 0,5 см., по тильній поверхні лівої кисті в проекції ближнього кінця 5-ї п`ясної кістки 1 (один) рубець розміром 3,0 x 2,0 см.
12. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ 0323649 від 02 червня 2014 року, ОСОБА_1 встановлено довічно ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - поранення, контузія, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
13. Враховуючи зазначене, у жовтні 2017 року позивач звернувся до Міністерства оборони України (через Хмельницький обласний військовий комісаріат) із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
14. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом засідання комісії від 24 листопада 2017 року № 121, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, передбачений п. 11 Порядку № 975. Водночас, комісія відповідача дійшла висновку, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, які подані разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.
15. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав достатні і належні документи, які зазначені в п. 11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини його поранення, травми, контузії та захворювання.
17. В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), підтверджуються витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 231 від 05 травня 2014 року, довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0323649 від 02 червня 2014 року та висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_2 . № 395 від 15 квітня 2014 року.
18. Суд першої інстанції зазначив, що при наданні висновку про причинний зв`язок поранення позивача, Військово-лікарською комісією Західного регіону встановлювалися обставини отримання поранення та зроблено висновок, що поранення, контузія, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
19. Водночас, суд першої інстанції зауважив, що категорія осіб, до якої належить позивач, при зверненні за отриманням одноразової грошової допомоги - не зобов`язана надавати додатково документ про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
20. У зв`язку з зазначеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії від 24 листопада 2017 року № 121, є протиправним та підлягає скасуванню.
21. Разом з цим, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975, у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності довічно, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
22. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи у скасованій частині нове рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про протиправність рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії від 24 листопада 2017 року № 121.
23. Водночас, апеляційний суд зауважив, що висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975, у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності є помилковим, оскільки Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
24. Однак, суд вправі у зв`язку з невідповідністю діючого висновку обставинам, які в ньому зазначені зобов`язати Міністерство оборони України, повторно переглянути питання щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу з урахуванням, обставин, фактів та норм закону зазначених в судовому рішенні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ
СКАРГ А . Доводи касаційної скарги ОСОБА_1
25. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував обґрунтоване та законне рішення суду першої інстанції.
26. Зокрема, ОСОБА_1,звертає увагу, що дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
27. Водночас, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
В. Доводи касаційної скарги Міністерства оборони України.
28. Міністерство оборони України у касаційній скарзі зазначає, що п. 11 Порядку № 975 передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога в разі настання інвалідності, мають подати до уповноваженого органу (відповідного військового комісаріату), визначені цим пунктом документи, серед яких має бути також документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
29. Подання вищевказаного документа до уповноваженого органу є обов`язковою умовою, оскільки Законом делеговано Кабінету Міністрів України право визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.