ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №810/970/16
адміністративне провадження №К/9901/1806/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді - Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777"
про стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 21 березня 2016 року Державна служба України з безпеки на транспорті (далі по тексту - позивач, скаржник) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" (далі - ТОВ "Автокар-777", відповідач) про стягнення грошових коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар 777" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Богунська, 22, ідентифікаційний номер 36303499 ) на користь Державного бюджету України 45 558 (сорок п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 56 коп. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення позивачем габаритно-вагового контролю транспортних засобів ТОВ "Автокар 777" було встановлено перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу, рух якого дозволяється без отримання спеціального дозволу. На підставі актів про перевищення транспортними засобами ТОВ "Автокар 777" нормативних вагових парламентів, позивачем було здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №175 від 16.09.2015 року, яким відповідачу нарахована плата за проїзд на суму 686,07 євро, та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №176 від 16.09.2015 року, яким позивачу нарахована плата за проїзд у розмірі 1 143,45 євро. Отже, загальна сума плати за проїзд, яка була нарахована відповідачу, становить 1 829,52 євро. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником-власником транспортних засобів у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" задоволено.
4.1. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4.2. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код за ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" (код за ЄДРПОУ 36303499) 1515 (одну тисячу п`ятсот п`ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги, сплаченого Платіжним дорученням від 18 липня 2016 року №8783.
5. В своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що ані Конституцією України ані законами України Позивача не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортним засобом з перевищенням нормативних вагових параметрів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
6. 19 вересня 2016 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не мотивував ухвалене рішення, а прийняв позицію апелянта. Вказує, що апеляційний суд послався на Положення "Про державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті", затверджене Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №378/2011, яке є нечинним. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки оскарження дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є суттю даної справи. Вважає, що апеляційним судом не взято до уваги те, що розрахунки плати за проїзд від 16 вересня 2015 року №175 та №176 на даний час є чинними та не скасовані, не оскаржені відповідачем в судовому порядку. Також посилається на неправомірне стягнення судом судових витрат на користь відповідача, оскільки останнім не ставилось таке питання в поданій апеляційній скарзі. Зазначає, що право на звернення до суду з даними позовними вимогами вбачається з покладених на Державну службу України з безпеки на транспорті завдань щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
8. Відповідачем надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на те, що доводи скаржника про посилання суду на нормативно-правовий акт, який втратив чинність не відповідають дійсності, оскільки Положення "Про державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті", затверджене Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №378/2011, є чинним та діючим. Зазначає, що скаржник в своїй касаційній скарзі не вказує норму закону, яка надає йому право на стягнення плати за проїзд в судовому порядку. Вказує на те, що на позивача покладено повноваження щодо нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, а не стягнення такої плати в судовому порядку, оскільки це не є адміністративним стягненням відповідно до вимог Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає, що правова позиція позивача суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги є надуманими. Просив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами встановлено, що позивачем на автомобільній дорозі Стрий - Кіровоград - Знам`янка 435км. + 96м. 16 вересня 2015 року проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля DAF, модель XF95.430, реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом марки STAS, модель SA339K, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать Відповідачу, про що складено відповідну Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16 вересня 2015 року та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16 вересня 2015 року №003175, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.9-10).
11. Під час проведення контролю Позивачем зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових обмежень, а саме: повна фактична маса склала 53,78 тон при нормативно допустимій 40,00 тон.
12. На підставі зазначеного Відповідачем складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 15 вересня 2015 року №0101 від 16 вересня 2015 року №175 на суму 686,07 євро.
13. Також Позивачем на автомобільній дорозі Стрий - Кіровоград - Знам`янка 435км+96м. 16 вересня 2015 року проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля MAN, модель TGA 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом марки WIELTON, модель NW3, реєстраційний номер НОМЕР_5, які належать Відповідачу, про що складено відповідну Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16 вересня 2015 року та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16 вересня 2015 року №003176, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.13-14).
14. Під час проведення контролю Позивачем зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових обмежень, а саме: повна фактична маса склала 56,56 тон при нормативно допустимій 40,00 тон.
15. На підставі зазначеного Відповідачем складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 15 вересня 2015 року №01001 від 16 вересня 2015 року №176 на суму 1143,45 євро.
16. Зазначені Розрахунки направлені на адресу Відповідача супровідним листом від 12 жовтня 2015 № 1529/4/59-15 та одержані Відповідачем 21 жовтня 2015 року.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Пункт 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103): Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).