ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 567/1226/15-а
провадження № К/9901/12551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 567/1226/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії;
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області на постанову Острозького районного суду Рівненської області (суддя Поліщук Т . М.) від 14 грудня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Майора Г. І., Бучик А. Ю., Шевчук С. М.) від 17 березня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області від 12 серпня 2015 року № 7489/04 про здійснення нарахування щомісячного довічного утримання судді у відставці в розмірі 90 %;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області здійснити перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з серпня 2015 року.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що після звільнення її з посади судді у відставку, вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у задоволенні якої її, з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), відмовлено.
Позивач вважає, що дія Закону № 213-VIII) не поширюється на її право щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, оскільки таке право виникло у неї до прийняття вказаного Закону.
3. Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року змінено постанову Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2015 року, в частині визначення дати з якої необхідно провести нарахування, зазначивши, що нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідно здійснити з 07 серпня 2015 року. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 27 травня 2016 року, Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 16 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення ОСОБА_1, в якому остання просила касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року залишити без змін.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 31 січня 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді Сарненського районного суду Рівненської області з 17 березня 1986 року по 20 червня 1987 року; головою Сарненського районного суду Рівненської області з 21 червня 1987 року по 12 травня 1995 року; суддею Рівненського обласного суду з 15 травня 1995 року по 30 жовтня 1998 року, начальником Рівненського обласного управління юстиції з 02 листопада 1998 року по 05 листопада 2008 року; суддею Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з 30 березня 2006 року по 05 листопада 2008 року; суддею Волочиського районного суду Хмельницької області з 06 листопада 2008 року по 05 лютого 2009 року; головою Волочиського районного суду Хмельницької області з 06 лютого 2009 року по 15 квітня 2014 року; суддею Волочиського районного суду Хмельницької області з 16 квітня 2014 року по 06 серпня 2015 року. Стаж роботи на посаді судді в сукупності становить 21 рік 11 місяців 19 днів і на посаді начальника Рівненського обласного управління юстиції 7 років 7 місяців 1 день, відповідно до якого, щомісячна доплата до посадового окладу складала 60 %.
13. 31 березня 2014 року позивач звернулася до Вищої ради юстиції із заявою про внесення подання до Верховної Ради України щодо її відставки. На момент звернення із заявою про відставку ОСОБА_1 мала стаж роботи, що дає право на відставку судді більше 20 років.
14. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 виповнилось 65 років.
15. Постановою Верховної Ради України № 636-VІІІ від 16 липня 2015 року ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Волочиського районного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
16. Наказом голови Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 серпня 2015 року № 129/7.4/2015 ОСОБА_1 з 06 серпня 2015 року виключено із складу Волочиського районного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
17 . 07 серпня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453 VI (далі - Закон № 2453-VI).
18. Листом Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області від 12 серпня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана відмова мотивована тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не призначаються.
19. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право на щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці позивач набула до 01 червня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом № 213-VІІІ, а тому його положення на неї не поширюються.
21. В обґрунтування такого висновку, суди попередніх інстанцій, з посиланням на ст. 8, 22, 58 Конституції України, зазначали, що на момент подання позивачем заяви про відставку та виникнення у органу, що її обрав, обов`язку щодо її звільнення, діяла ст. 141 Закону № 2453-VI в редакції, яка передбачала право позивача (з урахуванням її стажу роботи на посаді судді) на щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати судді без обмеження граничного розміру.
22. Враховуючи, що на законодавчому рівні, в Україні гарантувалось право судді на відставку та отримання суддями за наявності стажу на посаді судді не менше 20 років, виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі максимально наближеному до розміру суддівської винагороди, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач мала всі законні підстави на отримання щомісячного довічного грошового утримання, призначення якого не ставиться в залежність від своєчасності розгляду заяви про відставку компетентними органами.
23. Разом з цим, апеляційний суд звернув увагу, що з прийняттям Закону № 213-VIII від 02 березня 2015 року та у зв`язку з неприйняттям до 01 червня 2015 року закону щодо спеціальних пенсій, не скасовано положення ст. 141 Закону № 2453-VI в редакції від 12 лютого 2015 року, частиною другою якої передбачено щомісячне довічне грошове утримання для судді у відставці.
24. Водночас, частково змінюючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що оскільки щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв`язку з поданням заяви про відставку, право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набула з 07 серпня 2015 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ОСОБА_1 набула статусу судді у відставці після звільнення її з посади судді, а саме з 06 серпня 2015 року.
26. Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
27. Парламентом до 01 червня 2015 року не було прийнято відповідний пакет законів про пенсійну реформу, а тому з 01 червня 2015 року органами Пенсійного фонду України припинено призначення пенсії за спеціальними законами.
28. Скаржник зазначає, що оскільки позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Волочинському районі Хмельницької області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання в серпні 2015 року, після звільнення з посади судді, то відповідно підстав для призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці немає.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
30. Відповідно до ст. 109 Закону № 2453-VI (в редакція, яка була чинною на час звернення із заявою про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.