ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа №804/2111/16
адміністративне провадження №К/9901/7203/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 (суддя Верба І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 (колегія у складі суддів Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., Мельника В.В.)
у справі № 804/2111/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправними дії та бездіяльність, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
І. РУХ СПРАВИ
1. 13.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - уповноважена особа Фонду) від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 13.02.2015 № 007-03612-130215 та № 006-03612-130215;
- зобов`язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом подання інформації до Фонду про зміни до загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду, з метою забезпечення виплати ОСОБА_1 коштів за договором № 005-03612-130215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, від 13.02.2015 на суму 172504,37 грн (еквівалент 6422,83 дол. США).
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 21.06.2016 позов задовольнив частково. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.09.2016 постанову суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, указавши, що цю справу належить розглядати в порядку господарського, а не адміністративного судочинства, посилаючись на статтю 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник на стадії ліквідації банку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21.08.2018 передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС (у чинній редакції) у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
3. Велика Палата Верховного Суду постановою від 21.11.2018 касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнила частково:
- ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 скасувала в частині закриття провадження щодо позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" включити позивача до загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом подання інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зміни до Загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою забезпечення виплати ОСОБА_2 коштів за договором від 13.02.2015 №005-03612-130215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, на суму 172504,37 грн (еквівалент 6422,83 дол. США), а справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в цій частині;
- ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 в частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемними договорів банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США від 13.02.2015 № 007-03612-130215, та № 006-03612-130215 - змінила, виклавши її мотивувальну частину в редакції своєї постанови, в решті рішення суду в частині цих позовних вимог залишено без змін.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 залишено без змін.
5. 14.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Крім того, скаржник заявляв клопотання про зупинення дії рішення суду апеляційної інстанції, однак ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 в задоволенні клопотання було відмовлено.
6. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2019 було відкрито провадження у справі. 29.03.2019 надійшов відзив від Третьої особи. Станом на 15.05.2019 відзив від Позивача не надходив.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" 13.02.2015 укладено договір №005-03612-130215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати використанням електронних платіжних засобів, та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в дол. США. Між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" 13.02.2015 укладено договір № 006-03612-130215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" в дол. США, відповідно до якого позивач розмістив в банку вклад у сумі 2709 дол. США до 27.02.2015 включно. Між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" 13.02.2015 укладено договір № 007-03612-130215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у дол. США, на умовах якого позивач розмістив вклад у сумі 3700 дол. США по 27.02.2015 включно.
8. ОСОБА_2 15.06.2015 (в період дії тимчасової адміністрації) звернувся із заявою до банку з проханням надати інформацію щодо невиплати відшкодування грошових коштів. Листом від 17.06.2015 ПАТ "Дельта Банк" з посиланням на пункт 3 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повідомило, що за рахунками, відкритими на ім`я позивача, операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації та здійснюється перевірка операцій з такими рахунками.
9. Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк". Позивач 12.10.2015 повторно звернувся до банку із заявою про надання інформації щодо невиплати відшкодування грошових коштів. Листом від 10.11.2015 позивачу повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у том числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що договори банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 №006-03612-13021 та № 007-03612-130215, за якими нараховані відсотки та суму вкладів було зараховано на поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий згідно з договором № 005-03612-130215 від 13.02.2015, визнано нікчемними відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суд першої інстанції, з яким згодом погодився суд апеляційної інстанції, постанову мотивував тим, що ОСОБА_2 як вкладник банку, укладаючи договір з банком та приймаючи кошти від іншої особи, діяв в межах договірних відносин, виконав вимоги законодавства, уклав договір у письмовій формі, умови укладеного договору, не суперечать діючому законодавству України. Суд вказував, що згідно вимог ч.ч. 3, 5, 7 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, тобто особа вкладник не може знати про проблемність банку і утриматись від укладання договору депозиту.
11. З матеріалів справи не встановлено, а відповідачем не підтверджено, що внаслідок операцій позивач або інші кредитори отримали більші переваги, у тому числі, шляхом збільшення мінімальної суми, що мала бути виплачена Фондом. Суд констатував факт відсутності направленого на адресу позивача повідомлення про нікчемність договору, яке може бути надіслано виключно Фондом або, у разі делегування таких повноважень, - відповідною Уповноваженою особою. Судом встановлено, що наказом Уповноваженої особи від 05.10.2015 №15 встановлені обмеження на час ліквідації АТ "Дельта Банк" операцій щодо виплаті позивачці коштів за рахунками на підставі протоколу засідання комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22.09.2015, однак судом не встановлено об`єктивно будь-якої підстави для такого обмеження.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
13. Зазначає, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку вимогам ст. 36, 37, 38 Закону № 4452-VI, оскільки за результатами роботи Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та відповідачем, відтак у відповідача був відсутній обов`язок включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу в межах гарантованої суми.
14. Уповноважена особа, визнаючи нікчемними правочини, укладені між ОСОБА_2 та банком щодо банківського вкладу, діяв в межах своїх повноважень, що передбачені чинним законодавством, оскільки правочини неплатоспроможного банку з підстав наведених у пунктах 2, 3, 7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", укладені між особами та банком після визнання банку проблемними, та спрямовані на збільшення кредиторських вимог, є нікчемними.
15. Скаржник вказував, що у ПАТ "Дельта Банк" існує постанова про заборону зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються із рахунків, відкритих у ПАТ "Дельта Банк" іншими особами з метою дроблення вкладів інших осіб, і позивачу та банку відомо про таку заборону, тобто, перераховуючи кошти від однієї фізичної особи до іншої у безготівковій формі, позивач завідомо намагався завдати банку збитки, а особа, яка перерахувала кошти на рахунок ОСОБА_2 здійснила дроблення свого вкладу з метою першочерговості повернення його коштів.