ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1882/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Донецької області
(судді - Зекунов Е.В.)
від 11.12.2018
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крестьянінов О.О., судді: Пуль О.А., Шевель О.В.)
від 12.03.2019
у справі №905/1882/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Сервіс"
про стягнення 1 029 323, 12 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Петрук Я.Ю.;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Сервіс" (далі - КП "Сервіс") про стягнення заборгованості у загальній сумі 1 029 323, 12 грн, у тому числі: сума основного боргу - 462 000, 15 грн, пеня - 115 739, 92 грн, 3% річних - 47 043, 75 грн, інфляційні втрати - 404 539, 30 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №4012/14-БО-6/718 від 11.12.2013 купівлі-продажу природного газу в частині проведення своєчасної оплати товару, що стало підставою для вимог про стягнення боргу, нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.12.2018 у справі №905/1882/18, з урахуванням додаткового рішення від 06.02.2019, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Сервіс" про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені у загальному розмірі 1 029 323 грн 12 коп. задоволено частково, стягнуто з КП "Сервіс" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України": основну заборгованість у розмірі 462 000 грн 15 коп., три відсотки річних у сумі 47 043 грн 75 коп.; інфляційні нарахування у сумі 404 539 грн 30 коп.; пеню у розмірі 7 075 грн 52 коп. У задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з КП "Сервіс" пені на суму 108 664 грн 40 коп. відмовлено.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 11.12.2018 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
-11.12.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Сервіс" (покупець) укладено договір №4012/14-БО-6/718 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 договору);
-згідно з пунктом 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 160,00 тис. куб. м.;
-пунктом 5.2. договору сторони погодили, що до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 17 % - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4473,82 грн;
-відповідно до пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу;
-договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення;
-сторонами договору було укладено ряд додаткових угод, а саме: №1 від 28.01.2014, №2 від 30.04.2014, №3 від 27.05.2014, № 4 від 13.06.2014, №5 від 30.09.2014, №6 від 26.11.2014, №7 від 22.12.2014;
-додатковою угодою № 1 від 28.01.2014, зокрема, п. 1.2. статті 1 "Предмет договору" викладено у такій редакції: "Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями";
-за умовами додаткової угоди № 7 від 22.12.2014 пункт договору 5.2 викладений в такій редакції: "До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6 384, 70 грн, крім того ПДВ - 20% - 1 276, 94 грн, всього з ПДВ - 7 661, 64 грн;
-сторонами договору протягом січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2014 року було підписано акти прийому-передачі природного газу, а саме: від 31.01.2014 на суму 79 750, 43 грн, від 28.02.2014 на суму 76 900, 76 грн, від 31.03.2014 на суму 65 094, 56 грн, від 30.04.2014 на суму 23 581, 39 грн, від 31.10.2014 на суму 88 278, 55 грн, від 30.11.2014 на суму 143 558, 86 грн, від 31.12.2014 на суму 238 430 грн.
2.4. Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 462 000 грн 15 коп., 3% річних у сумі 47 043 грн 75 коп.; інфляційних нарахувань у сумі 404 539 грн 30 коп.; пені у розмірі 7 075 грн 52 коп, місцевий господарський суд виходив з того, що вони є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, оскільки фактичне перерахування вартості природного газу було здійснено відповідачем з порушенням строків.
2.5. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 108 664 грн 40 коп, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, то на спірні правовідносини, пов`язані із стягненням пені, поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 11.12.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в стягненні 108 664 грн. 40 коп. пені скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким зазначену позовну вимогу про стягнення пені задовольнити в повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-позивач не був і не є енергопостачальною компанією, а тому норми Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" не можуть бути застосовані до нього;
-судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статтю 275 Господарського кодексу України, пункт 27 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статтю 714 Цивільного кодексу України;
-судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи та вимоги касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стосуються лише відмови судів попередніх інстанцій в задоволенні позовної вимоги про стягнення 108 664 грн. 40 коп. пені.
4.2. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 115 739, 92 грн.