У Х В А Л А
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № П/9901/242/19
Провадження № 11-494заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л . М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі за її позовом до Центральної виборчої комісії, Президента України Порошенка Петра Олексійовича, Верховної Ради України про визнання протиправними дій, визнання нечинними результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року та зобов?язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
06 травня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Центральної виборчої комісії, Президента України Порошенка Петра Олексійовича, Верховної Ради України, у якому просила:
- визнати недійсним всеукраїнське голосування під час проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року;
- визнати порушення конституційних прав ОСОБА_3 як виборця;
- визнати протиправною організацію підготовки та проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року;
- визнати нечинними (такими, що не відповідають Конституції України) результати чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року у повторному голосуванні, яке відбулось 21 квітня 2019 року з порушенням ст. 3, 5, 21, 23, 34, 64, 68, 71 Конституції України;
- зобовʼязати Президента України розробити законопроект про внесення змін до ст. 103 Конституції України щодо вимог до посади Президента України, а саме доповнити такими вимогами: 2 вищих освіти за економічною та юридичною спеціальностями, стаж роботи за спеціальністю, кваліфікація спеціальності, в тому числі права, безпеки нації та вимоги до норм поведінки, моралі й етики людини;
- зобовʼязати Президента України подати звернення до Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії;
- стягнути за рахунок держави на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 296 462 702 грн та компенсацію за втрачений заробіток, а у випадку прострочення виплат зобовʼязати державу сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми з дня ухвалення судового рішення до повного його виконання.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто згідно з положеннями п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивачкою порушено правила обʼєднання позовних вимог. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка у своїй позовній заяві обʼєднала вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
15 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Вирішуючи питання прийнятності апеляційної скарги ОСОБА_3 , Велика Палата Верховного Суду виходить з наступного.
Особливості судового розгляду й вирішення окремих категорій термінових адміністративних справ визначені § 2 гл. 11 КАС України. До таких термінових справ з огляду на швидкоплинність виборчого процесу законодавець відніс і провадження щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 273 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають субʼєкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші субʼєкти ініціювання референдуму.
За приписами ч. 11 ст. 273 КАС України суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.
Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, повʼязаних з виборчим процесом чи референдумом, та їх оскарження регламентовано ст. 278 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 278 КАС України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених ст. 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення (…).
Частиною 1 ст. 120 КАС України (яка регламентує порядок обчислення процесуального строку) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повʼязано його початок.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених ст. 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила ч. 2-10 ст. 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених ст. 270 КАС України, обчислюються календарними днями і годинами.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 250 КАС України у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.