Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 454/1558/17-ц
провадження № 61-8545св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач - Поторицька сільська рада Сокальського району Львівської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
представник третьої особи - Чернявський Руслан Іванович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області, у складі судді Струс Т. В., від 07 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 19 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської областіпро визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина. Вона є спадкоємцем першої черги, останні три роки фактично постійно проживала разом із матірʼю, доглядала її та утримувала господарство. Зазначила, що спадщину прийняла, оскільки проживала разом із спадкодавцем, користується всім спадковим майном, доглядає за житлом, обробляє земельні ділянки. Крім того, 15 лютого 2015 року мати склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачу. Вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у звʼязку з пропуском строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визначити їй додатковий строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач проживала із матірʼю до її смерті без реєстрації та, знаючи про наявність заповіту на її користь, вважала, що прийняла спадщину, відтак суд першої інстанції виходив із того, що юридична необізнаність та мінімальний час пропуску строку на прийняття спадщини є підставами для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня
2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив із того, що позивач з поважної причини пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, врахувавши при цьому, що позивач проживала із матірʼю до часу її смерті без реєстрації, знаючи про наявність заповіту на її користь, вважала, що прийняла спадщину, а також суд звернув увагу на незначний час пропуску строку на прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не зверталась до нотаріуса. Суди не витребували у нотаріуса спадкову справу, не встановили наявність інших спадкоємців. Причини пропуску позивачем строку не є поважними. Якщо позивач проживала зі спадкодавцем до дня її смерті, то вона прийняла спадщину, отже правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
26 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі пʼяти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є матірʼю позивача ОСОБА_4 (а. с. 4, 5).
ОСОБА_4 є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 (а. с. 27-29).
Відповідно до заповіту від 05 лютого 2015 року ОСОБА_5 все своє майно заповіла дочці ОСОБА_4 Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області (а. с. 6).
09 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Сироїд Г. І., про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_5, яка є її матірʼю. У заяві вказала про наявність іншого спадкоємця, дочки ОСОБА_4 (а. с. 12).
ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником 1/3 частини житлового будинку у
АДРЕСА_1 (а. с. 13).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною третьою статті 400 ЦПК України передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.