ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
Київ
справа №813/1776/16
провадження №К/9901/23926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу №813/1776/16
за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Львівського окружного адміністративного суду, прийняту 28 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Сасевича О.М., суддів: Кедик М.В., Потабенко В.А., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, постановлену 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмича С.М., суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,
ВСТАНОВИВ:
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулася до суду з позовом до Фонду державного майна України (далі також - відповідач) в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ з особового складу Фонду державного майна України від 26 квітня 2016 року №62-р "Про оголошення догани ОСОБА_1 .".
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що з 16 березня 2005 року по 28 лютого 2013 року вона працювала начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області. У подальшому, з 01 березня 2013 року та по цей час обіймає посаду першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.
2.1. Наказом Фонду державного майна України від 26 квітня 2016 року №62-р їй було оголошено догану та позбавлено премії за квітень 2016 року, з яким позивач ознайомилася 29 квітня 2016 року.
2.2. Цей наказ позивач вважає протиправним, оскільки він був прийнятий із порушенням установленої процедури та без належної оцінки дійсних обставин справи, які засвідчують обʼєктивну відсутність тих порушень зі сторони позивача, які були приводом для дисциплінарного стягнення та покладені в його основу.
2.3. Так, позивач зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства до моменту накладення спірного стягнення відповідачем, відповідно до норм Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, не було проведено службового розслідування щодо можливого порушення нею службових обовʼязків.
2.4. Окрім того, до моменту накладення спірного стягнення не було отримано особистих письмових пояснень позивача щодо питань, які в подальшому стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Пояснення ж від 18 квітня 2016 року, які фігурують в оспорюваному наказі, були надані позивачем з іншого приводу та з іншою метою, аніж дослідження питань, що стали підставою для оголошення догани.
2.5. Більш того, позивач наголошує на тому, що вона в дійсності не допускала тих порушень, необґрунтовані твердження про наявність яких лягли в основу наказу від 26 квітня 2016 року №62-р. Позивач зазначає, що всі її дії перебували виключно в правовому полі та були спрямовані на гарантування дотримання норм чинного законодавства України, що не може бути протиправним за своєю суттю.
2.6. Додатково позивач звертає увагу на пропуск строку накладення дисциплінарного стягнення, який на час прийняття наказу від 26 квітня 2016 року №62-р давно сплив.
2.7. Отже, позивач вважає, що відповідачем було допущено порушення закону при винесенні спірного наказу від 26 квітня 2016 року №62-р і безпідставно та з порушенням встановленої законом процедури було притягнуто її до дисциплінарної відповідальності, що тягне за собою протиправність відповідного розпорядчого документа, який підлягає скасуванню в судовому порядку.
3. Представник відповідача позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що ОСОБА_1 було допущено ряд порушень норм чинного законодавства України, контроль за дотриманням яких входили до кола її повноважень як керівника Регіонального відділення Фонду державного майна України.
3.1. А саме, позивачем з порушенням норм Методики оцінки обʼєктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629, Закону України "Про оренду державного майна" було безпідставно внесено зміни до договору оренди від 03 липня 2009 року №56. Окрім цього, унаслідок неправомірних дій позивача в частині бездіяльності щодо оскарження рішення суду першої інстанції було допущено набрання ним чинності та внесення чергових змін до згаданого вище договору. А також, у звʼязку з неправомірними діями позивача в частині бездіяльності щодо подання касаційної скарги на рішення судів у господарській справі не було забезпечено приведення цього ж договору до актуальних вимог чинного законодавства.
3.2. Усе це в сукупності потягнуло за собою завдання державі значних збитків унаслідок недоотримання коштів від оренди майна державного підприємства, позаяк розмір орендної плати та її ставка були нижчими, аніж ті, які підлягають застосуванню.
3.3. Відповідач наголошує на тому, що такі обставини були повно, достовірно й обʼєктивно встановлені в ході перевірки питань неналежної роботи позивача на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, яка була проведена робочою групою фахівців Фонду державного майна України відповідно до наказу від 17 березня 2016 року №534, акт якої був затверджений наказом Фонду державного майна України від 13 квітня 2016 року №737.
3.4. У звʼязку з чим, відповідач не вбачає порушень зі своєї сторони, вважає позов безпідставним і просив у його задоволенні відмовити повністю.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, позов задовольнив повністю.
4.1. Визнав протиправним та скасував наказ з особового складу Фонду державного майна України №62-р від 26 квітня 2016 року "Про оголошення догани ОСОБА_1 .".
4.2. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
5. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у випадку порушення позивачем трудової дисципліни, неналежного виконання службових обовʼязків, до неї можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення, визначені Законом України "Про державну службу" та Кодексом законів про працю України.
5.1. Однак, притягуючи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за наказом від 26 квітня 2016 року №62-р, відповідачем не було належно та достовірно встановлено факту порушення зі сторони позивача своїх службових обовʼязків, зокрема, ним не було визначено в чому проявилися такі порушення, які саме обовʼязки були порушені позивачем тощо.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Представник відповідача подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
7. У касаційній скарзі представник відповідача наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 було допущено ряд порушень норм чинного законодавства України, контроль за дотриманням яких входили до кола її повноважень як керівника Регіонального відділення Фонду державного майна України.
7.1. А саме, позивачем з порушенням норм Методики оцінки обʼєктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року №629, Закону України "Про оренду державного майна" було безпідставно внесено зміни до договору оренди від 3 липня 2009 року №56. Окрім цього, унаслідок неправомірних дій позивача в частині бездіяльності щодо оскарження рішення суду першої інстанції було допущено набрання ним чинності та внесення чергових змін до згаданого вище договору. А також, у звʼязку з неправомірними діями позивача в частині бездіяльності щодо подання касаційної скарги на рішення судів у господарській справі не було забезпечено приведення цього ж договору до актуальних вимог чинного законодавства.
7.2. Усе це в сукупності потягнуло за собою завдання державі значних збитків унаслідок недоотримання коштів від оренди майна державного підприємства, позаяк розмір орендної плати та її ставка були нижчими, аніж ті, які підлягають застосуванню.
7.3. Наголошує на тому, що такі обставини були повно, достовірно й обʼєктивно встановлені в ході перевірки питань неналежної роботи позивача на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, яка була проведена робочою групою фахівців Фонду державного майна України відповідно до наказу від 17 березня 2016 року №534, акт якої був затверджений наказом Фонду державного майна України від 13 квітня 2016 року №737.
8. У скарзі представник відповідача просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та постановити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
9. Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 3 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за названою скаргою.
10. 16 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який ухвалою від 19 лютого 2018 року касаційну скаргу прийняв до провадження.
11. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу посилається на необґрунтованість та безпідставність останньої, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. Відповідно до наказу Голови Фонду державного майна України (по особовому складу) від 10 березня 2005 року №35-р ОСОБА_1 була призначена з 16 березня 2005 року на посаду начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.
13. Наказом Голови Фонду державного майна України (з особового складу) від 28 лютого 2013 року №21-р ОСОБА_1 з 1 березня 2013 року була увільнена від виконання обовʼязків начальника управління та призначена на посаду першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.
14. Листом Голови Фонду державного майна України від 21 січня 2016 року №10-26-975 на імʼя начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області було ініційовано проведення перевірки правомірності внесення 29 березня 2010 року змін до договору оренди (ЦМК ДП "Львівський іподром") від 3 липня 2009 року №56, зменшення орендної ставки за таким договором із 10% до 5% за рішенням суду 6 липня 2010 року, а також невнесення змін до такого договору оренди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року №961. Також цим листом було зобовʼязано провести службове розслідування стосовно діяльності (бездіяльності) яких не внесено зміни в згаданий вище договір оренди.
15. У відповідності до такого листа, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 29 січня 2016 року №12/вн було прийнято рішення щодо проведення перевірки, для чого створена робоча група з числа фахівців управління.
16. За результатом відповідної перевірки робочою групою складено акт, за висновками якого не було зафіксовано жодних порушень зі сторони працівників Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області при укладенні й виконанні договору оренди від 3 липня 2009 року №56.
16.1. Такий акт Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області був наданий на розгляд керівництву Фонду державного майна України.
16.2. За результатом розгляду цього акта Головою Фонду державного майна України за листом від 5 квітня 2016 року №10-54-6119 було поставлено першому заступнику начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області ОСОБА_1 вимогу щодо надання пояснень по окремих питаннях, які охоплювалися висновками такого акта. На зазначену вимогу позивачем було надано пояснення від 18 квітня 2016 року №01-002-02337.
17. Наказом Головою Фонду державного майна України 17 березня 2016 року №534 було створено робочу групу з числа фахівців Фонду державного майна України для проведення перевірки дотримання вимог чинного законодавства стосовно укладення договору оренди від 3 липня 2009 року №56 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ЗАТ "Львівський іподром" та внесених змін до нього.
18. За наслідком роботи робочої групи Фонду державного майна України було складено акт про результати перевірки, який доповідною запискою директора Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Фонду державного майна України від 12 квітня 2016 року №45/44 було надано Голові Фонду державного майна України.
18.1. Наказом Фонду державного майна України від 13 квітня 2016 року №737 вказаний акт про результати перевірки був затверджений.
18.2. В акті, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 13 квітня 2016 року №737, було викладено висновки, зокрема, про те, що:
1) договір оренди від 3 липня 2009 року №56 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ЗАТ "Львівський іподром" укладений відповідно до вимог чинного на той час законодавства.
2) договір від 29 березня 2010 року про внесення змін до договору оренди від 3 липня 2009 року №56 укладений із порушенням пункту 11 Методики оцінки обʼєктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року №629, пункту 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного майна" внаслідок неправомірних дій начальника Регіонального відділення ОСОБА_1