ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №802/1535/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42374/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 802/1535/16-а
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будінвест"
до Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, протиправними постанов, скасування постанов,
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (у складі колегії суддів: Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б., Сапальової Т.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Житлово-будівельний кооператив "Будінвест" (ЖБК "Будінвест", кооператив, позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (ДАБІ України в особі департаменту ДАБІ у Вінницькій області, інспекція, відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо проведення 30 березня 2016 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельним кооперативом "Будінвест";
- визнання протиправними та скасування постанов №9/1002-16-584 від 12 квітня 2016 року та № 10/1002-16-585 від 12 квітня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 12 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 802/1535/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 802/1535/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Відповідач зазначає, що вважає помилковим твердження суду апеляційної інстанції стосовно того, що відсутність коштів для сплати судового збору, очікування бюджетного асигнування не є підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору є обʼєктивною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У відповідності до частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) особи, які беруть участь у справі, зобовʼязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовʼязки.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.
Постанова суду першої інстанції була прийнята 05 грудня 2016 року у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача.
Рішення суду першої інстанції від 05 грудня 2016 року відповідач отримав 13 грудня 2016 року.
22 грудня 2016 року відповідачем було подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року залишена без руху.
19 січня 2017 року апеляційну скаргу було повернуто відповідачу у звʼязку з відсутністю доказів усунення її недоліків, зокрема несплатою судового збору у розмірі, визначеному Законом.
01 квітня 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області повторно звернулася із апеляційною скаргою, до якої додала квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказане клопотання було мотивовано тим, що Департамент фінансується за рахунок коштів державного бюджету і процес бюджетних призначень та їх перерозподіл є тривалим в часі, а тому, сплатити судовий збір вчасно у Департаменту не було можливості.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір сплачено Держархбудінспекцією лише 10 травня 2017 року. Оригінал платіжного доручення № 2211 від 10 травня 2017 року надійшов на адресу Департаменту 26 травня 2017 року, оскільки потрібен був час для його отримання від Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Держархбудінспекції, яка знаходиться в м. Києві.
Оцінюючи доводи клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з наступного.
Згідно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем не надано суду належних доказів відсутності можливості сплачення судового збору за подання апеляційної скарги у період з 22 грудня 2016 року по 01 червня 2017 року.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач знаючи про тривалий час необхідний для сплати судового збору не скористався процесуальною можливістю наданою йому частиною першої статті 102 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) та не звернувся з клопотанням до апеляційного суду про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Разом з тим, відповідач крім тверджень про тривалу процедуру сплати судового збору, не надав суду жодних доказів на підтвердження цих обставин.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції визнала необґрунтованими доводи клопотання заявника про відсутність можливості сплатити судовий збір у вказаний період як підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.
Крім того, судом апеляційної інстанції із матеріалів справи було встановлено, що 22 грудня 2016 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зверталась з апеляційною скаргою на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, яку ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року залишено без руху, а ухвалою від 19 січня 2017 року апеляційну скаргу було повернуто відповідачу у звʼязку з відсутністю доказів усунення її недоліків.