ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №826/26174/15
адміністративне провадження №К/9901/30561/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/26174/15
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича
про відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року (у складі судді Погрібніченка І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року (у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Степанка А.Г.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" № 45543 від 10 липня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "УФС", оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року (згідно переліку); зобовʼязання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемка Р.А . подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Загального реєстру вкладників, додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "УФС" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року, адміністративний позов залишено без розгляду у звʼязку з пропуском строку звернення до суду передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 17 лютого 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/26174/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У звʼязку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 826/26174/15 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також зазначає, що суди не надали належної оцінки доводам позивача щодо початку перебігу строку для звернення до суду. На думку позивача, цей строк повинен рахуватися з 30 червня 2015 року, з того моменту коли їй телефоном Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончаровим С.І повідомила, що договір депозиту є нікчемним.
Крім того зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково встановлено без отримання від відповідачів ґрунтовних доказів по справі, що позивачем отримано відповідь на лист саме 18 грудня 2014 року, оскільки вказаний лист отриманий у ці строки не був.
06 березня 2017 року до суду надійшли заперечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Для зʼясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем при поданні позовної заяви вказано, що 30 червня 2015 року зателефонувавши на гарячу лінію ПАТ КБ "УФС" позивач дізнався, що кошти за вкладом позивача не підлягають відшкодуванню у звʼязку з тим, що Договір депозиту є нікчемним в силу положень частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
Проте, судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що позивач 02 грудня 2014 року зверталась до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І. із заявою про розблокування її вкладу та внесення в список осіб, які мають право на отримання гарантованої суми від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказана заява позивача надійшла на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вх. № 447 від 12 грудня 2014 року.
За наслідками розгляду заяви позивача від 02 грудня 2014 року, Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончаровим С.І. листом "Про визнання правочинів нікчемними" № 001/945 від 12 грудня 2014 року, було повідомлено позивача про те, що правочини, в т.ч. договір банківського вкладу між ПАТ "КБ "УФС" та позивачем від 10 липня 2014 року № 45543, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
Таким чином, уповноважена особа Фонду Гончаров C.І. на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо повідомлення сторін за договором про його нікчемність надав письмову відповідь на заяву позивача.
Отримання позивачем листа підтверджується особистим підписом із зазначенням дати 18 грудня 2014 року (а.с. 34).
Отримання позивачем вказаного листа також підтверджується зазначенням в позовній заяві позивачем "Зі змісту листа-відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що правочин Договір депозиту, укладений між Позивачем та ПАТ "КБ "УФС" було визнано нікчемним".
Також, 20 листопада 2014 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування спадів фізичних осіб розміщено оголошення про початок виплат коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС" наступного змісту: "У звʼязку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб д 13 листопада 2014 року рішення № 119 про початок ліквідації ПАТ "КБ "УФС" Фонд з 21 листопада 2014 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "КБ "УФС" з 21 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПУБЛІЧНЕ КЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" (далі - ПАТ "АЛЬФА-БАНК")".
Про те, що зазначена інформація була відома позивачу зазначено в позовній заяві.