ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 травня 2019 року
справа №813/2747/16
адміністративне провадження №К/9901/31625/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у складі судді Хоми О.П.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у складі суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П., Носа С.П.
у справі № 813/2747/16 (876/7902/16)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-землевпорядна фірма"
до Личаківської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
9 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-землевпорядна фірма" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (після реорганізації Личаківської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким зобовʼязано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовʼязання з єдиного податку з юридичних осіб, з мотивів безпідставності його прийняття.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2015 року № 0009321502.
Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення дійшли висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобовʼязання до Державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобовʼязання, не можуть бути підставою для притягнення його до фінансової відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої Податковим кодексом України.
У березні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 25 січня 2013 року Товариством подано податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал 2012 року за № 53778 на суму 11280,00 грн.
25 квітня 2013 року подано податкову декларацію платника єдиного податку за І квартал 2013 року на суму 17163,00 грн.
13 червня 2013 року Товариство листом № 1 просило перезарахувати помилково сплачені кошті на рахунок єдиного податку, на підставі чого сформовано висновок на перекидку помилково сплачених коштів № 1393 від 19 червня 2013 року з рахунку районного бюджету Брюховицької селищної ради 31415697700011 (код бюджету - 51) на рахунок міського бюджету Шевченківської міської ради 31418698700007 (код бюджету - 52).
21 червня 2013 року управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова зараховано кошти на рахунок єдиного податку юридичних осіб міського бюджету Шевченківської міської ради.
28 квітня 2015 року Товариством подано податкову декларацію платника єдиного податку за І квартал 2015 року на суму 66685,00 грн.
28 липня 2015 року Товариством подано податкову декларацію платника єдиного податку за І півріччя 2015 року на суму 92191,00 грн.
10 червня 2015 року Товариством подано до ДПІ у Шевченківському районі лист № 1 з проханням перекинути помилково сплачені кошти з рахунку єдиного податку районного бюджету Брюховицької селищної ради 31415697700011 (код бюджету - 51, код платежу 18050300) на рахунок єдиного податку міського бюджету Шевченківської міської ради 31418698700007 (код бюджету - 52, код платежу 18050300).
На виконання вказаного листа координаційно-моніторинговим відділом податкового органу у Шевченківському районі сформовано висновок на перекидку помилково сплачених коштів №1665 від 21 жовтня 2015 року.
27 жовтня 2015 року, 28 жовтня 2015 року та 29 жовтня 2015 року управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова кошти зараховано на рахунок міського бюджету Шевченківської міської ради.
Вказані обставини не є спірними між сторонами та не поставлені під сумнів доводами касаційної скарги.
Податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Товариством узгоджених податкових зобовʼязань до бюджету. Результати перевірки оформлено актом № 236/15-30 від 24 грудня 2015 року.
Податковим органом встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, яке полягає у порушенні строків сплати узгодженої суми податкового зобовʼязання з єдиного податку з юридичних осіб.
На підставі акта перевірки 24 грудня 2015 року керівником податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення №0009321502, яким зобовʼязано Товариство сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 33360,30 грн за порушення граничного строку сплати грошового зобовʼязання з єдиного податку з юридичних осіб (за затримку на 160, 122, 71, 70, 69 та 32 календарних дня).