ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 травня 2019 року
справа №820/11950/15
адміністративне провадження №К/9901/26220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Фруктове"
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у складі судді Зінченка А.В.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у складі суддів Старостіна В.В., Рєзнікової С.С., Бегунца А.О.
у справі №820/11950/15
за позовом Фермерського господарства "Фруктове"
до Салтівської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання дій незаконними та зобовʼязання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2015 року Фермерське господарство "Фруктове" (далі - Господарство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Салтівської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати незаконною відмову Купʼянської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області в реєстрації Господарства як субʼєкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість та зобовʼязати Купʼянську обʼєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області зареєструвати Господарство як субʼєкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.
27 січня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з правомірності податкового органу у відмові в реєстрації позивача як субʼєкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, оскільки заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субʼєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 09 грудня 2015 року № 1-РС не відповідає вимогам пунктів 209.1 та 209.6 статті 209 Податкового кодексу України.
У квітні 2016 року позивачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
У касаційній скарзі платник податків зазначає, що жодною нормою законодавства не передбачено обовʼязку платника податків надавати податковому органу документи, що підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а також будь-якими іншим чином доводити наявність у користуванні земельних ділянок. Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції надано вказані підтверджуючі документи, що спростовує твердження про надання недостовірної інформації, однак зазначеному не надано належної правової оцінки судом апеляційної інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
06 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано справу №820/11950/15 з Харківського окружного адміністративного суду.
26 квітня 2016 року справа №820/11950/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 лютого 2018 року справа № 820/11950/15 та матеріали касаційного провадження №К/9901/26220/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач зареєстрований як юридична особа 04 листопада 2014 року та з 05 листопада 2014 року перебуває на обліку в Купянській ОДПІ, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур - пункт 01.11 за КВЕД.
07 грудня 2015 року Купʼянська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області листом №1188/10/20-26-11-17 відмовила підприємству у реєстрації субʼєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, у звʼязку з недотриманням вимог для реєстрації згідно з пунктами 209.1 та 209.6 статті 209 Податкового кодексу України та запропоновано надати нову реєстраційну заяву платника спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивачем надано лист від 08 грудня 2015 року № 37, в якому зазначено, що основна діяльність господарства вирощування зернових та технічних культур. Для здійснення процесу вирощування сільськогосподарських культур фермерське господарство має в наявності на правах оренди землі сільськогосподарського призначення в кількості 848,4588 га, розташованих на території Токарівської с/р - 276,3459 га, Рідкодубівській с/р - 30,9602 га, Кутьківській с/р - 447,0214 га, Ягіднянській с/р - 94,1313 га, оформлених згідно з чинним законодавством.
09 грудня 2015 року позивач звернувся до Купʼянської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області із заявою № 1-РС про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субʼєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. До вказаної заяви надано наступні документи: виписка з банку від 26 жовтня 2015 року, звіт про підсумки збору врожаю с/г культур (ф.29-сг) по Дворічанському, Купянському районів, довідки про наявність земель від 06 жовтня 2015 року №03-27/23, від 16 лютого 2015 року № 03-27/83, від 03 березня 2015 року №28-20.0.03-1061/2-15, від 16 лютого 2015 року № 03-27/84, довідка-пояснення щодо господарської діяльності Господарства від 08 грудня 2015 року № 37.
14 грудня 2015 року Купʼянська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області листом № 1212/10/20-26-11-17 відмовлено сільськогосподарському підприємству у реєстрації субʼєкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість у звʼязку з недотриманням вимог для реєстрації згідно з пунктами 209.1 та 209.6 статті 209 Податкового кодексу України та запропоновано надати нову реєстраційну заяву платника спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства.