ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №826/5920/16
адміністративне провадження №К/9901/42911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/5920/16
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України,
третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит"
про визнання протиправною бездіяльності
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року (у складі судді Добрянської Я.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року (у складі колегії суддів: Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
11 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, адміністративний позов залишено без розгляду у звʼязку з пропуском строку звернення до суду передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 04 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/5920/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У звʼязку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 826/5920/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2019 року.
Одночасно із запереченнями на касаційну скаргу відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також зазначає, що відповідно до норм КАС України початок строку звернення до суду з позовом обліковується саме з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав, а не порушення як такі, допущенні субʼєктом владних повноважень.
Таким чином, на думку позивача, в момент визнання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" неплатоспроможним, позивач не міг дізнатися про порушення своїх прав, оскільки інформація про визнання банку неплатоспроможним чи відкликання банківської ліцензії не містить інформації про підстави та причини прийняття таких рішень, так як охороняється банківською таємницею. Після визнання банку неплатоспроможним банк може відновити свою діяльність та виконати зобовʼязання перед вкладником (позивачем). Лише з 17 грудня 2015 року могла бути оприлюднена інформація про фінансове становище ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та позивач міг дізнатися про порушення свої прав.
01 грудня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Для зʼясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.
Так, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171, згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку.
18 вересня 2015 року, відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновками судів попередніх інстанцій, що позивач ще 18 вересня 2015 року повинен був дізнатися про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що є наслідком визнання Національним банком України згаданого Банку неплатоспроможним, і яке, в свою чергу згідно з доводами позивача, є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк України".
Між тим, ОСОБА_1 з даним позовом звернувся до суду лише 07 квітня 2016 року, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи (Т.1 а.с.23), тобто з пропущенням строку, який встановлено статтею 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення).
Посилання позивача, про те, що перебіг строку звернення до адміністративного суду з даним позовом розпочався 17 грудня 2015 року, тобто з моменту прийняття рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", не заслуговують на увагу, оскільки про ймовірну бездіяльність відповідача, що є предметом спору в даній справі, позивач міг дізнатись з моменту визнання банку неплатоспроможним.