ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
Київ
справа № 464/1703/17
провадження № К/9901/29543/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції, інспектора управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції Парфанюк Зоряни Олександрівни про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 4 квітня 2017 року (суддя Мичка Б.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (судді Большакова О.О., Глушко І.В., Макарик В . Я.),
І. Суть спору
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції, інспектора управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції Парфанюк Зоряни Олександрівни (далі - Інспектор УПП Парфанюк З.О.) з вимогою скасувати постанову Інспектора УПП Парфанюк З.О. від 28 лютого 2017 року серії АР № 550924 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) та закрити провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в діях позивача не було складу адміністративного правопорушення, автомобіль припарковано у дозволеному місці і він не створював перешкод для руху іншого транспорту та пішоходів. Також вважає, що постанову у справі про адміністративного правопорушення винесено з порушенням процедури, адже інспектор УПП не склав протоколу про адміністративне правопорушення і не надав позивачу можливості скористатися допомогою захисника.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 28 лютого 2017 року Інспектор УПП Парфанюк З.О. розглянула справу про адміністративне правопорушення, відтак винесла постанову серії АР № 550924, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КпАП. Відповідно до цієї постанови позивач 28 лютого 2017 року о 17.35 год. на вул. В. Великого, 18 у м. Львові здійснив стоянку на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів, чим створив суттєву перешкоду для руху пішоходів і порушив пункт 15.10 (в) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Сихівський районний суд м. Львова постановою від 04 квітня 2017 року позов задовольнив частково.
5. Постанову інспектора УПП Парфанюк З.О. від 28 лютого 2017 року серії АР № 550924 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КпАП - скасував.
6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
7. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 червня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
8. Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною третьою статті 122 КпАП. У цьому звʼязку зазначили, що правил стоянки позивач не порушив, адже припаркований автомобіль не створював перешкод руху пішоходів, що є обовʼязковою обʼєктивною ознакою поставленого йому за провину правопорушення. Також суди зазначили, що відповідач не надав доказів правомірності ухваленого рішення.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційні скарзі (з урахуванням доданих до неї уточнень) відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
10. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза вагою його доводи та докази, надані на їх підтвердження, щодо правомірності спірної постанови. Зокрема зауважив, що суди не дослідили всіх доказів у справі (як-от відеозапис з нагрудної камери), тому їхній висновок про задоволення позову є необґрунтованим.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовʼязаний зʼясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помʼякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зʼясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
12. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
13. Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
14. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
15. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.