ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
Київ
справа № 200/14811/16-а (2а/200/574/16)
провадження № К/9901/24025/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції в м. Дніпрі Воскобойника Анатолія Олеговича про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська прийняту 10 жовтня 2016 року у складі головуючого судді Кудрявцевої Т.О., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийняту 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Мельника В. В., суддів: Сафронової С. В., Чепурнова Д. В.,
І. Суть спору
1. В серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до інспектора патрульної поліції 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції в м. Дніпрі Воскобойника Анатолія Олеговича (далі також - відповідач), в якому просив суд:
1.1. визнати дії інспектора патрульної поліції 6 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Дніпрі рядового поліції Воскобойника А.О. щодо складання постанови серії АР №001096 від 21 серпня 2016 року про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення частини першої статті 122 (Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), незаконними;
1.2. визнати постанову серії АР №001096 від 21 серпня 2016 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно оскаржуваної постанови він 21 серпня 2016 року о 09 год. 40 хв. на пр. Богдана Хмельницького в м. Дніпропетровську керував автомобілем "Хюндай Туксон" д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена", чим порушив вимоги ПДР.
2.1. Оспорюючи цю постанову позивач зазначає, що вона винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП - з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню.
3. Вважаючи вказані дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
4. Відповідач позов не визнав, та зазначив що факт вчинення позивачем правопорушення є доведеним, зокрема, і самими поясненнями позивача, зафіксованими на відео. Так, в позові позивачем зазначено, що він не керував транспортним засобом, натомість на відео зафіксовані пояснення, що позивач здійснив вимушену зупинку у звʼязку з погіршенням самопочуття, та взагалі у автомобіля була увімкнена аварійна світлова сигналізація. Проте, це спростовується доданими відеодоказами.
4.1. Відповідач наполягає, що позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. 21 серпня 2016 року інспектором 6 роти 3 батальйону УПП в м. Дніпрі рядовим поліції Воскобойником А.О. відносно позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення Серії АР № 001096.
6. Відповідно до вказаної постанови, позивач 21 серпня 2016 року о 09 год. 40 хв. на пр. Богдана Хмельницького в м. Дніпропетровську керував автомобілем "Хюндай Туксон" д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена", чим порушив вимоги ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 122 КУпАП, в звʼязку з чим він притягнутий до відповідальності і на нього накладений штраф в сумі 255 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановою від 10 жовтня 2016 року адміністративний позов задовольнив.
7.1. Визнав дії інспектора патрульної поліції 6 роти 3 батальйону Управління патрульної служби патрульної поліції м. Дніпрі Воскобойника А.О . по складанню постанови по справі про адміністративне правопорушення Серії АР № 001096 від 21 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП - незаконними.
7.2. Постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АР № 001096 від 21 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП визнав протиправною та скасував, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрив.
8. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2017 року скасував постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року в частині задоволення позову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, та прийняв в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.
8.1. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за обставин, що виключають його адміністративну відповідальність, тобто відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
10. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, частково скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, виходив з того, що повноваженнями щодо закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення наділені органи Національної поліції, що розглядають справу про адміністративне правопорушення, а не адміністративні суди.
10.1. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
12. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що факт вчинення позивачем правопорушення є доведеним, зокрема, і самими поясненнями позивача, зафіксованими на відео. Відповідач наполягає, що позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
12.1. У скарзі відповідач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
13. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу в яких посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийнятті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.
21. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субʼєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
23. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.