У Х В А Л А
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № П/9901/234/19
Провадження № 11-489заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л . М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними виборів Президента України 31 березня 2019 року та нікчемними їх результатів,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними виборів Президента України 31 березня 2019 року та нікчемними їх результатів повернуто позивачу.
13 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на зазначену ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Вирішуючи питання прийнятності апеляційної скарги ОСОБА_3, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
Особливості судового розгляду й вирішення окремих категорій термінових адміністративних справ визначені § 2 глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). До таких термінових справ з огляду на швидкоплинність виборчого процесу законодавець відніс і провадження щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (стаття 273 КАС).
Так, відповідно до частини першої статті 273 КАС право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають субʼєкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші субʼєкти ініціювання референдуму.
За приписами частини одинадцятої цієї статті суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.
Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, повʼязаних з виборчим процесом чи референдумом, та їх оскарження регламентовано статтею 278 КАС.
Відповідно до частини другої статті 278 КАС апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.
Частиною першою статті 120 КАС (яка регламентує порядок обчислення процесуального строку) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повʼязано його початок.
За змістом частин першої та другої статті 270 КАС на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої-десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених статтею 270 КАС, обчислюються календарними днями і годинами.
Відповідно до частин четвертої та пʼятої статті 250 КАС у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Як убачається з матеріалів апеляційної скарги та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановлено 3 травня 2019 року (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 6 травня 2019 року).
При цьому відповідно до приписів процесуального закону початком строку на апеляційне оскарження ухвали суду є наступний день після її проголошення (складення у повному обсязі та підписання складом суду, що її постановив).
Апеляційна скарга подана позивачем 13 травня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії суду, - тобто з пропуском строку, передбаченого частиною другою статті 278 КАС, який є присічним (преклюзивним).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у звʼязку із тим, що зазначену ухвалу отримано позивачем лише 9 травня 2019 року.
Так, частиною пʼятою статті 270 КАС передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.