Постанова
іменем України
7 травня 2019 року
м. Київ
справа № 756/13144/14
провадження № 51-6274км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Парусова А.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100050005475, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, окрім житла.
Ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що відбув призначене йому покарання у виді обмеження волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речового доказу.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2018 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 18 липня 2014 року приблизно о 20-ій годині, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_2 за 120 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2,79 г, який незаконно зберігав при собі з метою збуту в згортку з газети.
Крім того, 24 липня 2014 року приблизно о 14-ій годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання за вказаною вище адресою, повторно незаконно збув ОСОБА_2 за 120 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2,45 г, який повторно незаконно зберігав при собі з метою збуту в згортку з газети.
Після чого 24 липня 2014 року приблизно о 18-ій годині 00 хвилин працівниками Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено кошти, отримані останнім за незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, а також згорток з газети та поліетиленовий пакет, в яких знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 10,18 г, яку він повторно незаконно зберігав з метою збуту.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок мʼякості, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що суд безпідставно призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням
ст. 69 КК, унаслідок чого таке покарання є мʼяким. На думку прокурора, визнані судом обставини, що помʼякшують покарання, жодним чином не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а лише відносяться до даних, які характеризують особу засудженого. Крім того, стверджує, що суд не надав належної оцінки тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який є корисливим, а обʼєктом його є правовий режим обігу наркотичних засобів. Вказує, що апеляційний суд залишив поза увагою допущене судом першої інстанції неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, при цьому не надав належної оцінки конкретним обставинам та ступеню суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_1 злочину, даним про особу засудженого.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Парусов А.М. вважав касаційну скаргу обґрунтованою, просив задовольнити її частково, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений заперечив щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Парусова А.М., засудженого ОСОБА_1, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно дост. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, окрім житла.
Цей вирок Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 22 січня 2015 року змінив, помʼякшив ОСОБА_1 основне покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до трьох років обмеження волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, окрім житла.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2015 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасовано в звʼязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 69 КК, і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.