ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 640/18370/16-к
провадження № 51-3653км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Григорʼєвої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2017 року (з уточненнями згідно з ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року) у кримінальному провадженні №12016220490006847 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Харкова,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 іч. 2ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКиївського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі частин 1 та 4статті 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено питання про речові докази та запобіжний захід.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у строк відбуття покарання ОСОБА_1 зараховано термін його попереднього увʼязнення з 22 по 30 листопада 2016 року та з 21 лютого 2017 року по день вступу вироку в закону силувключно з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Як установив суд, ОСОБА_1 9 листопада 2016 року приблизно о19:15у приміщенні гіпермаркету "Караван", що на вул. Героїв Праці, 7 у м. Харкові,маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку попередню судимість за злочини проти власності, намагався повторно таємно викрасти з торгівельної зали чуже майно, взявши зі стелажа жіночу куртку ТМ "Glo-Story" вартістю 715,62 грн,надів її на себе та пройшов через лінію кас, однак довести свій умисел до кінця не зміг з причин, не залежних від його волі, оскільки при виході був затриманий працівниками служби охорони гіпермаркету.
Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 31 жовтня 2017 року (з уточненнями) вказаний вирок залишив без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
В порядку ч. 2 ст. 404 КПК на підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увʼязненняу строк покарання" (далі - Закон №838-VIII) апеляційний суд зарахував ОСОБА_1 устрок відбуття покарання термін його попереднього увʼязнення з 21 лютого по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзізасуджений ОСОБА_1 просить змінити ухвалу апеляційного суду апеляційної інстанції та на підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIIIзарахувати йому у строк покарання термін його попереднього увʼязнення з 21 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі. Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до нього Закону України від 8 квітня 2014 року № 1185-VII"Про амністію у 2014 році".
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вимоги своєї касаційної скарги підтримав і просив її задовольнити.
Прокуроріз касаційною скаргою не погодилася, просила відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скаргапідлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Наведені у касаційній скарзі засудженого доводищодо застосування до нього Закону України від 8 квітня 2014 року № 1185-VII "Про амністію у 2014 році"за злочин, передбачений ч. 1ст. 286 КК, який він вчинив 01 листопада 2013 року та за який був засуджений вироком Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року з застосуванням ст. 71 КК, непідлягають задоволенню, оскільки він не підпадає під дію статей 1-7 вказаного Закону.