Постанова
іменем України
07 травня 2019 року
м. Київ
справа № 473/2513/13-к
провадження № 51-9659км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
захисника засудженого ОСОБА_1
(в режимі відеоконференції) Прутяна О.А. ,
захисника засудженого ОСОБА_3 . Руденко М .О.
прокурора Пашкова Є.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 січня 2014 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160190000150, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, пунктами 6, 12 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК - 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; частиною 4 статті 187 КК - 9 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК ОСОБА_3 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено тримання під вартою до набрання вироком законної сили, а строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 25 лютого 2013 року.
Також цим вироком засуджено ОСОБА_1, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за злочини, вчинені за таких обставин.
22 січня 2013 року о 20:00 ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, проникли до житлового будинку ОСОБА_5, розташованого на АДРЕСА_1 , та таємно викрали майно, яке належить останньому, на загальну суму 6974 грн.
Крім того, 23 лютого 2013 року о 23:00 ОСОБА_3, та ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном проникли в будинок потерпілої ОСОБА_6, розташований у АДРЕСА_2, та з корисливих мотивів напали на потерпілу, при цьому з метою позбавлення потерпілої життя стали по черзі наносити останній руками удари по голові та тулубу, вимагаючи вказати, де знаходяться її грошові кошти. Від отриманих ударів потерпіла впала на підлогу та втратила свідомість. Після того, як ОСОБА_6 прийшла до свідомості, ОСОБА_3 продовжив наносити їй удари ногою в обличчя та тулуб, а потім став ногою на голову і, таким чином, почав її здавлювати.
Від отриманих тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких, потерпіла померла на місці.
Для гарантованого доведення злочинного наміру, направленого на умисне позбавлення життя ОСОБА_6, ОСОБА_3 підпалив будинок потерпілої. Засуджені заволоділи грошима потерпілої в сумі 539 грн.
Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 23 січня 2014 року залишив без зміни вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Запобіжний захід у виді утримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Такі вимоги засуджений обґрунтовує тим, що попередній розгляд кримінального провадження поведено без участі захисника; не було розʼяснено його право на розгляд провадження щодо нього судом присяжних, у провадженні відсутній протокол автоматичного визначення колегії суддів; в основу вироку суду було покладено недопустимі докази; не було надано доступу до речових доказів у справі, які були досліджені в судовому засіданні; не встановлено склад злочину з огляду на те, що в обвинувальному акті не вказано, які конкретно дії вчинено ним та ОСОБА_1 на виконання обʼєктивної сторони злочину, спрямованого на заподіяння шкоди здоровʼю потерпілої; яку саме кількість ударів та які саме удари спричинили конкретні тілесні ушкодження потерпілій відповідно до експертних досліджень.